Відмінності між версіями «Даремно»
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
(без сподіваних наслідків) дарма, марно, безрезультатно, р. дармо, розм.: дурно, по-дурному// ні за цапову душу, ні за понюх табаки. | (без сподіваних наслідків) дарма, марно, безрезультатно, р. дармо, розм.: дурно, по-дурному// ні за цапову душу, ні за понюх табаки. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК | ||
| + | |||
| + | ДАРЕМНО, розм. ДАРЕМНЕ. | ||
| + | |||
| + | 1. Присл. до даремний. Раз Півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 210); — Краще кинути більше коштів на експлуатацію тих, що є, плантацій, аніж даремно витрачатись на цю… (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 110); Мені вдається, що ніколи Воно [хлопчик із села] не бачитиме волі,.. Що так Даремне, марне пролетять Його найкращії літа (Тарас Шевченко, II, 1953, 204); — Ото запал! Пізнаю героя Смоленська... Але пан даремно обурюється (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 9); — Алгебра дуже потрібна для лісоводів.. Даремно гніваєтесь на екзаменаторів (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 66); | ||
| + | // Безплатно, даром. Дворових теж задобрив: наділив їх даремно огородами, аби проживали .. у його, аби доглядали худоби (Панас Мирний, IV, 1955, 204); | ||
| + | // у знач. присудк. сл. Безрезультатно, марно. — Як я тоді плакала, як побивалася! Та все даремно… (Панас Мирний, III, 1954, 104); Коли залишався [Філька] в палаті один, намагався заснути, але даремно (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 106). | ||
| + | |||
| + | 2. присл. Без серйозних підстав, причин; незаслужено (ображати, докоряти). — Чи не образив даремне Івана? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 221); Знала, що даремно образила подругу (Олесь Донченко, V, 1957, 335). | ||
| + | |||
| + | СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО | ||
| + | ДАРЕМНО, марно, намарне, без потреби, безрезультатно; (без грошей) безкоштовно, безплатно, дурно, за спасибі, за так; (кривдити) незаслужено, безпідставно, з доброго дива, ні за що ні про що; п! ДАРМА. | ||
| + | |||
| + | ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК | ||
| + | даремно | ||
| + | ні за що; ні за цапову душу; ні за пухлу душу; ні за понюх (понюшку) тютюну (табаки). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:https://i.ytimg.com/vi/a0oUkKnjkjc/maxresdefault.jpg] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
Поточна версія на 12:54, 6 жовтня 2019
Даремно. См. Даремне. (ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)) хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).
(без сподіваних наслідків) дарма, марно, безрезультатно, р. дармо, розм.: дурно, по-дурному// ні за цапову душу, ні за понюх табаки.
Сучасні словники
АКАДЕМІЧНИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
ДАРЕМНО, розм. ДАРЕМНЕ.
1. Присл. до даремний. Раз Півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 210); — Краще кинути більше коштів на експлуатацію тих, що є, плантацій, аніж даремно витрачатись на цю… (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 110); Мені вдається, що ніколи Воно [хлопчик із села] не бачитиме волі,.. Що так Даремне, марне пролетять Його найкращії літа (Тарас Шевченко, II, 1953, 204); — Ото запал! Пізнаю героя Смоленська... Але пан даремно обурюється (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 9); — Алгебра дуже потрібна для лісоводів.. Даремно гніваєтесь на екзаменаторів (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 66); // Безплатно, даром. Дворових теж задобрив: наділив їх даремно огородами, аби проживали .. у його, аби доглядали худоби (Панас Мирний, IV, 1955, 204); // у знач. присудк. сл. Безрезультатно, марно. — Як я тоді плакала, як побивалася! Та все даремно… (Панас Мирний, III, 1954, 104); Коли залишався [Філька] в палаті один, намагався заснути, але даремно (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 106).
2. присл. Без серйозних підстав, причин; незаслужено (ображати, докоряти). — Чи не образив даремне Івана? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 221); Знала, що даремно образила подругу (Олесь Донченко, V, 1957, 335).
СЛОВНИК СИНОНІМІВ КАРАВАНСЬКОГО
ДАРЕМНО, марно, намарне, без потреби, безрезультатно; (без грошей) безкоштовно, безплатно, дурно, за спасибі, за так; (кривдити) незаслужено, безпідставно, з доброго дива, ні за що ні про що; п! ДАРМА.
ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
даремно ні за що; ні за цапову душу; ні за пухлу душу; ні за понюх (понюшку) тютюну (табаки).
Ілюстрації
[[Зображення: ]
|
|
|
|
