Дарабчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:02, 23 жовтня 2018; Yscheblatova.if18 (обговорення • внесок)
Дарабчик, -ка.
Зміст
«Словарь української мови»
Дарабчик, -ка, м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Гол. IV. 498. Дарабчик хліба. Вх. Зн. 14.
Сучасні словники
Дарабчик, -ка, -а, ч., зах. - Шматочок. Подаруй мені, Адамику, життя, я у твоїх руках. Скорше запри мене у дванадцяту пивницю і нічого не дай мені цілу добу, лиш дарабчик хліба і один літр води. - Закарпатська народна казка АДАМИК / Із видання "Дерев’яне чудо: Народні казки". Записав Г. Боднар в с. Пузняковцях Мукачівської округи у 1892 році.
Ілюстрації
Джерела та література
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 358.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
