Дарабчик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дарабчик, -ка.

«Словарь української мови»

Дарабчик, -ка, м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Гол. IV. 498. Дарабчик хліба. Вх. Зн. 14.

Сучасні словники

Дарабчик, -ка, -а, ч., зах. - Шматочок. Подаруй мені, Адамику, життя, я у твоїх руках. Скорше запри мене у дванадцяту пивницю і нічого не дай мені цілу добу, лиш дарабчик хліба і один літр води. - Закарпатська народна казка АДАМИК / Із видання "Дерев’яне чудо: Народні казки". Записав Г. Боднар в с. Пузняковцях Мукачівської округи у 1892 році.

Ілюстрації

270px-%D0%9A%D1%83%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BA_%D1%81%D1%8B%D1%80%D0%B0%2C_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%8B%D0%B9_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%83.JPGsluchayniykusochektortadesyatnebanalnixs-1cde3aae.jpg14-14733312934g8nk-520x263.jpg

Джерела та література

  1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 358.
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Зовнішні посилання