Далекий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Далекий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. К. Досв. 242. Доріжка, доріжка та широка і далека. Мет. 241. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. Мет. 64. По далекому Дунаєчку злая буря вихожаєвиступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Шевч. 73. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Шевч. 27 — 82. Ум. Далеченький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька. Чуб. V. 873.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДАЛЕ́КИЙ, а, е. 1. Який знаходиться, відбувається на великій відстані. В якійсь далекій стороні... Таку ледачу пам'ять маю, Що й не згадаю (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 90); Десь підвода далека в полях гуркотить (Максим Рильський, I, 1956, 41); Журавлі вже давно одлетіли у далекі і теплі краї (Володимир Сосюра, I, 1947, 143); // Який перебуває, живе десь далеко (про людину). Щось охолонув молодець.. Чи згадав далеку милу й заридав дрібними слізьми на чужині? (Леся Українка, I, 1951, 306); Не сумнівайсь ні на хвилину, далекий друже бойовий, за синьооку Катерину будь завжди певен (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 357); // Який доноситься, лине здалека. Він чув далеке дихання отари.. і ледве вловимий голос пісень (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Чути далекий грім (Іван Франко, VI, 1951, 377); Колись в своє убогеє село.. Мене далеким вітром занесло (Степан Васильченко, II, 1959, 485); * У порівняннях. Ти повторила, як луна: «правда», але якимсь упалим, немов далеким голосом (Леся Українка, III, 1952, 693); // Який має велику протяжність. До любої небоги нема далекої дороги (Номис, 1864, № 8759); // Який долає великі відстані. Змалку він мріяв стати капітаном далекого плавання (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 53); Які це враження від своїх далеких подорожей приніс П. Дорошко? (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 39). ♦ З далекого далека — з далекого краю; здалека. Тільки десь з далекого далека чути було мелодію і ритм вальса (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 243). 2. перен. Спрямований у далечінь; байдужий, холодний (про погляд, очі). Андрій підняв очі. І вони на мить зупинились і кинули далекий погляд кудись.. поза стіни, поза хату (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); Очі його були сумні й далекі (Юрій Яновський, I, 1958, 446). 3. Віддалений великим проміжком часу; дуже давній. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа .. Воно завжди викликає у мене настрій, почуття зв'язку з далеким минулим, з життям моїх пращурів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Народе мій! В далекім листопаді, За Леніним шикуючись в полки, .. Відчув ти грізну, титанічну силу (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 5); // Який знаходиться у перспективі; прийдешній, майбутній. Людство 3 безмірним трудом розорало [поле] під засів Добра і правди, для таємних, Далеких, прийдешніх часів (Іван Франко, XIII, 1954, 410). 4. Віддалений у роді; малоспоріднений. Він мені й родич далекий (Марко Вовчок, I, 1955, 85); — Чи чуєте ви, всі далекі і близькі браття мої! Скоро прийде вітер! Готовсь!! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 218). 5. від чого, перен. Який не думає про що-небудь, не має наміру робити щось. Латин, і серцем, і душею Далекий бувши од війни, .. Зізвав к собі панів вельможних (Іван Котляревський, I, 1952, 184); Очі сумлінно читали кожне слово, кожний рядок, та розум був далекий від розуміння (Юрій Яновський, II, 1958, 143). 6. у знач. ім. далеке, кого, сер. Те, що знаходиться на великій відстані, віддалене в часі, в суті і т. ін. — Нема од нього [острова] дороги. Хіба місяць вночі збудує золотий міст, з'єднає острів з далеким і невідомим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); І за те, що я могутнім Був з тобою в дні весни, Жив далеким, жив майбутнім, Не помітив сивини (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 235); Вірші треба конечне перекладать з первотвору, бо інакше може вийти щось зовсім далеке і неподобне (Леся Українка, V, 1956, 21).

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

ДАЛЕКИЙ, дальний, дальный, далечный, отдаленный, удаленный, в большом расстоянии находящийся, неблизкий; немало отстоящий в пространстве, расстоянии, а иногда и во времени. Далекая сторона мачеха. Дальние проводы — лишние слезы. Далекая пора, старина. И далек путь, да изъездчив. Далека еще песня эта, не скоро будет. Я далек от него, не близок, мало знаю. Я далек от этой мысли, не думаю так, с немецк. Он недалек, человек недалекий, недальний, недалеко ушел умом, знаниями. Дальняя родня, дальше третьего колена; далее двоюродного. Дальние успехи, дальнейшие действия, предстоящие, будущие. Дальняя картечь, крупная, для боя на дальнее расстояние. Еще далеко до близка. Царь далеко, а Бог высоко. До Царя далеко, до Бога высоко, (по ряз. произн. высако, даляко; по влад. высоко, далеко). На ваньке далеко не уедешь, извозчики в Питере. На правде недалеко уедешь: либо затянется, либо надорвется. Далеко глядит, а под носом не видит. Летала пташка высоко, а села недалеко, о хвастуне. Хоть и далеко, да полетно, позывает, или удобно. Далеко ехали, да скоро (да ладно, кстати) приехали. Зачем далеко, и здесь хорошо. Близкий сосед (т. е. добрый человек) лучше дальней родни. Далековатый, далеконький, несколько или слишком далекий. Далекохо(ше)нек, весьма, очень, крайне далек; дальным-дальнешенек. Дальший народная сравнит. степень далекий. Дальнейший, самый дальний; все что впереди, будущий. Далеко и далеко, далече, дально орл. дальным-дально нареч. Далеко кулику до Петрова дни. И высоко и далеко, высоко и далеко, песня. Далеко ль? спрашивают извозчики, вм. куда. Далеко тебе до него, далеко с ним равняться, далеко не сравняться. Он далеко ушел в науке, по службе и пр. Он далеко видит, прозорлив. Ты далече зашел, сделал что лишнее, неладное. Читай дале, далее. Кто встал пораньше, ушел (шагнул) подальше. Ехал бы далече, да болят плеча. Тише едешь, дальше будешь. Дальше спрячешь, скорее найдешь. Дальше положь, ближе возьмешь. Хотел ехать дале, да кони стали. Пойдешь и дале, лишь бы дали. Что дальше (больше) разбирать, то хуже. Что ни дальше, то лучше, т. е. хуже. Что дале, то хуже. Будь знаком, а ходи дальше (ходи кругом). Далекость, дальность, далечесть ж. состояние дальнего, далекого. За дальностью отсюда не видать. Далекостию, далью не пугай, приду. Поблизости у нас нет садов, а по дальности есть. В выражении: дальность полета ядра, дальность выстрела и пр. дальность значит расстояние, мера или предел. Даль, далина; перм. далица, увелич. далища, далечина ж. сравнительно большое расстояние, не как свойство далекого, а по себе; между дальность и даль то же отношение, как между далекий и далеко, между прилаг. и нареч.; посему даль, далина, означает также самый предмет, что вдали, что удалено, отдалено, особ. в картинах, в живописи. Дали мн. вост.-сиб. суземы, дальние тайги, куда промышленники уходят на все лето. Дальновище ср. дальнее кочевье инородцев. Табынцы на лето уходят на дальновища. Дальник м. дальняя пустошь, запольная, дальняя пашня. Далить что, удалять, относить вдаль; устранять, избегать; —ся, уходить вдаль, удаляться, устраняться. Даление ср. действ. по знач. глаг. Далечить, далить, удалить, относить вдаль, говоря напр. о зрительном приборе. Толстое стекло далечит, тонкое близит, выпуклое и полое. Дальнозвонкий, далекозвонкий, что звучит громко и что далеко слышно. Дальновидный человек предусмотрительный, прозорливый. Дальновидность, свойство это; дальновидец м. дальновидный человек. Дальнозоркий глаз, видящий предмет отдаленный яснее близкого, противопол. близорукий. Дальнозоркий глаз, вернее хрусталик его, площе обычного, и недостаток этот, для усиленья преломления лучей, пополняют толстым (выпуклым) стеклом. Дальнозоркость ж. свойство, состояние это. Дальнозрительный, —зорный, о стеклах, снарядах, подзорный, показывающий отдаленные предметы ближе или яснее. Дальномерный, долгомерный, достигающий значительных расстояний, напр. винтовка. Дальномер м. снаряд для измерения расстояний издали, углами. Далекобойность, дальнобойность ружья важнейшее качество его. Дальнобойная винтовка.