Гуркіт

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гуркіт, -коту, м. Стукъ, грохоть. Желех. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи. ЕЗ. V. 197.