Відмінності між версіями «Гулька»
(Створена сторінка: '''Гулька, -ки, '''''ж. ''Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. ''А я з гульки додомоньку єсть де відпо...) |
(ОПИС) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гулька, -ки, '''''ж. ''Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. ''А я з гульки додомоньку єсть де відпочити. ''Гол. І. 128. Чаще во ''мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. ''Гол. ІІІ. 82. ''Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. ''Грин. ІІІ. 144. | '''Гулька, -ки, '''''ж. ''Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. ''А я з гульки додомоньку єсть де відпочити. ''Гол. І. 128. Чаще во ''мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. ''Гол. ІІІ. 82. ''Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. ''Грин. ІІІ. 144. | ||
[[Категорія:Гу]] | [[Категорія:Гу]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ГУ́ЛЬКИ, льок, мн., розм. Те саме, що гулі 1. А гульки, кажуть, доведуть, що й попоїсти не дадуть (Іван Манжура, Тв., 1955, 64); — І сорома тобі нема, — озвалась мати, — тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові!.. (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 75); Вуркнув [Лобода]: — Що за гульки на роботі? (Степан Олійник, Вибр., 1959, 217). | ||
| + | ГУЛІ 1, ів, мн., розм. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. [Савка:] Дурний якийсь вигадав ті гулі проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 61); — Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 44). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 190.Коментарі (0) | ||
| + | ГУЛІ 2, невідм., дит., розм. Те саме, що гуляти. Не плач, дитинко, гулі підемо (Словник Грінченка). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 191.Коментарі (0) | ||
| + | ГУЛІ 3, мн. (одн. ґуля, і, жін.), нар.-поет. Голуби. Цитьте, гулі, не гудіте, Спить матуся, не збудіте (Павло Чубинський, V, 1874, 454); Люлі, люлі, люлі, прилетіли гулі, гулі, гулі, голуби, сірі, білі та рябі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 15). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 191.Коментарі (0) | ||
| + | ГУЛІ 4, виг. Уживається для кликання голубів. Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди! (Словник Грінченка). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gylba231117.jpg|x620px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ylba231117.jpg|x394px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|we7HaTY7dKk}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/ghuljky | ||
| + | http://sum.in.ua/s/ghuli | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 21:24, 23 листопада 2017
Гулька, -ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку єсть де відпочити. Гол. І. 128. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Гол. ІІІ. 82. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки. Грин. ІІІ. 144.
Сучасні словники
ГУ́ЛЬКИ, льок, мн., розм. Те саме, що гулі 1. А гульки, кажуть, доведуть, що й попоїсти не дадуть (Іван Манжура, Тв., 1955, 64); — І сорома тобі нема, — озвалась мати, — тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові!.. (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 75); Вуркнув [Лобода]: — Що за гульки на роботі? (Степан Олійник, Вибр., 1959, 217). ГУЛІ 1, ів, мн., розм. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. [Савка:] Дурний якийсь вигадав ті гулі проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 61); — Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 44). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 190.Коментарі (0) ГУЛІ 2, невідм., дит., розм. Те саме, що гуляти. Не плач, дитинко, гулі підемо (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 191.Коментарі (0) ГУЛІ 3, мн. (одн. ґуля, і, жін.), нар.-поет. Голуби. Цитьте, гулі, не гудіте, Спить матуся, не збудіте (Павло Чубинський, V, 1874, 454); Люлі, люлі, люлі, прилетіли гулі, гулі, гулі, голуби, сірі, білі та рябі (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 15). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 191.Коментарі (0) ГУЛІ 4, виг. Уживається для кликання голубів. Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди! (Словник Грінченка).
Ілюстрації
|
|
