|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Грішок, -шка, '''''м. ''Ум. отъ '''гріх. ''' | | '''Грішок, -шка, '''''м. ''Ум. отъ '''гріх. ''' |
| | [[Категорія:Гр]] | | [[Категорія:Гр]] |
| − |
| |
| − |
| |
| − | <big><big>Сучасний словник</big></big>
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ГРІШОК(гріх), а, чол.
| |
| − |
| |
| − | 1. рел. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін. [Єпископ:] З нас кожен і без сповіді простив би вину супроти нього. Я питаю про гріх супроти бога (Леся Українка, II, 1951, 501); Молода, небесної краси черниця у пустелі десь замолює свої гріхи (Яків Качура, II, 1958, 22); * У порівняннях. Він не бачив його [сина] ніколи, не цікавився ним, ненавидів його, як гріх, як помилку (Іван Франко, IV, 1950, 39).
| |
| − |
| |
| − | 2. Поганий, непорядний вчинок; якийсь недолік, помилка, недогляд. Чула ж вона, що він взагалі охочий зводити дурненьких дівчат і вже не один такий гріх має на своєму сумлінні (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 258); Трактористів гріх — на полі огріх (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 368).
| |
| − |
| |
| − | 3. у знач. присудк. сл. Непорядно, недобре; недозволенно. Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 392); Вона не забуде сказати сусідові, що так бити тварину гріх (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 224).
| |
Поточна версія на 14:19, 24 листопада 2017
Грішок, -шка, м. Ум. отъ гріх.
