Відмінності між версіями «Грімкий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Грімкий, -а, -е. '''1) Звучный, громкій. ''Грімкії рушниці. ''ЗОЮР. І. 136. 2) Громко говорящій. ''Грімкий чоловік. ''Черк. у. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. ''Грімке літо. ''НВол. у. | '''Грімкий, -а, -е. '''1) Звучный, громкій. ''Грімкії рушниці. ''ЗОЮР. І. 136. 2) Громко говорящій. ''Грімкий чоловік. ''Черк. у. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. ''Грімке літо. ''НВол. у. | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | 1. Який голосно, дзвінко звучить; гучний, голосний. — Анно, гуляй! — вдарив її нараз грімкий голос Петра по душі (Коб., II, 1956, 19); На дорозі знявся кущ полум’я, і грімкий вибух кинув усіх на дно кузова (Кучер, Чорноморці, 1956, 121). |
| + | |||
| + | 2. Який створює, видає різкі звуки, гуркіт і т. ін. Я тчу на грімкому верстаті (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 24); Її [залізну руду] рвали на шмаття грімкою вибухівкою (Загреб., Спека, 1961, 110). | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Glosny_.jpg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 14:46, 9 листопада 2018
Грімкий, -а, -е. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. ЗОЮР. І. 136. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. Черк. у. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо. НВол. у.
Сучасні словники
1. Який голосно, дзвінко звучить; гучний, голосний. — Анно, гуляй! — вдарив її нараз грімкий голос Петра по душі (Коб., II, 1956, 19); На дорозі знявся кущ полум’я, і грімкий вибух кинув усіх на дно кузова (Кучер, Чорноморці, 1956, 121).
2. Який створює, видає різкі звуки, гуркіт і т. ін. Я тчу на грімкому верстаті (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 24); Її [залізну руду] рвали на шмаття грімкою вибухівкою (Загреб., Спека, 1961, 110). Тлумачення слова у сучасних словниках.
Ілюстрації
|
