Гріб

Гріб, гробу, м. 1) Могила. Мет. 399. Знайшли батьків гріб і одкопали його аж до труни. Грин. II. 186. На тім гробі, де дурень був закопаний, виросла бугила. Рудч. Ск. І. 157. Зробили домовину, по домувині припустили і гріб. Драг. 103. А збіглися джумаченьки та під могилочку, викопали гріб глибокий. Рудч. Чп. 167. Гроби. Кладбище. Грин. І. 50. 2) мн. Гроби. Родъ игры, въ которой одна пара играющихъ ловить двѣ другія. Чуб. ІІІ. 89. Кв. П. II. 100. Ив. 55. Игра эта называется еще роби. (См. Роб 3.) Гроби испорченное роби? Ум. Гробик, гробок. Гробок запав. Харьк. г. Гробочок. Гол. I. 229. См. Гробки.