Грунт

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Сучасний словник української мови Грунт: 1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 148); // Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).

2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).

3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 37); * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 294); // Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).

4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів — ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Грунт, -ту, м. и пр. См. Ґрунт и пр.