Відмінності між версіями «Гра»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | == Словник Бориса Грінченка == | ||
'''Гра, гри, '''''ж. ''Игра. Федьк. І. 135. | '''Гра, гри, '''''ж. ''Игра. Федьк. І. 135. | ||
[[Категорія:Гр]] | [[Категорія:Гр]] | ||
| − | + | == Сучасні словники == | |
| + | === [http://sum.in.ua/s/ghra Академічний тлумачний словник (1970—1980)] === | ||
| + | ГРА, и, жін. (мн. ігри, ігор). | ||
| − | + | 1. Дія за значенням грати 2 2, гратися 1; забава. Оксано, Оксано! ..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443); | |
| − | + | // Заняття дітей. Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якоюсь дитячою грою (Леся Українка, III, 1952, 612); В ряді праць показано роль гри, що є провідною діяльністю в дошкільному віці, в розвитку мислення дітей (Радянська психологічна наука.., 1958, 184). | |
| − | + | ♦ Гра з вогнем — дуже небезпечні дії, вчинки. Чим далі розгортаються події, тим яснішою став груба механіка змови колонізаторів проти Єгипту. Дії західних держав — це гра з вогнем (Радянська Україна, 18.IX 1956, 1). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | 2. Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах запяття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. Шахи стали в нашій країні справді народною грою (Перша книга шахіста, 1952, 3); — Товариші, ігри!.. У сусіда давайте!.. (Андрій Головко, I, 1957, 152); В дитинстві, до школи, його захоплювала військова гра (Іван Ле, Право.., 1957, 14); | |
| + | // Набір предметів для такого заняття. Настільна гра; Продаж дитячих ігор | ||
| + | ▲ Олімпійські ігри — великі міжнародні спортивні змагання, що організовуються раз на чотири роки (за назвою старогрецьких національних спортивних свят у м. Олімпії). За кількістю учасників Спартакіада народів СРСР набагато перевищує XV олімпійські ігри, які були найбільшими змаганнями останніх років (Радянська Україна, 5.VIII 1956, 1). | ||
| − | + | 3. тільки одн. Дія за значенням грати 2 7. Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує.. гру світла на посинілих лицях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420); Давно вже лід розтанув на Дніпрі, і хвиля вдаль, до моря, тепло лине. Милується мій зір у сяйва й тіней грі найкращою рікою України (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 21). | |
| − | + | 4. тільки одн. Дія за значенням грати 2 1. Усівши [усівшись] впилася [Оля] очима в оркестр, котрий розпочав гру (Іван Франко, II, 1950, 72); Тепер у хаті Чайок щодня гриміла гармонь, щодня приходили рибалки послухати гру і оповідання веселого червонофлотця (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 106). | |
| − | + | 5. тільки одн. Дія за значенням грати 1 8. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 84); Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецької (Максим Рильський, III, 1956, 23). | |
| − | + | ||
| − | + | 6. тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум. В голові Себастьяна виникло раптове рішення. Вони негайно підуть до старого Антоніо і поведуть із ним дипломатичну гру (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 109); — Скільки я зрозумів, почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Юрій Шовкопляс. Інженери, 1956, 214). | |
| + | ♦ Гра словами — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розгляданих п'єсах так звану гру словами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 380). | ||
| − | + | === [http://slovopedia.org.ua/35/53395/67355.html Словопедія. Орфографічний словник української мови]=== | |
| + | Гра | ||
| + | іменник жіночого роду | ||
| + | * Але: дві, три, чотири гри | ||
| − | + | === [http://slovopedia.org.ua/49/53395/357089.html Словопедія. Фразеологічний словник української мови] === | |
| − | + | ГРА | |
| − | + | -гра з відкри́тими ко́зирями. Дії, розмова без приховування правди, справжніх намірів, задумів і т. ін. — Ну, скажімо, засудження до розстрілу. Було? — Багрича пересмикнуло. Це вже гра з відкритими козирями.— Ви що — ясновидиця? — Ні, я лікар (Л. Дмитерко). | |
| − | + | -гра з вогне́м. Дуже небезпечні дії без урахування можливих наслідків; великий ризик. Він вважає, що наші літературні забавки — це небезпечне хлоп’яцтво, гра з вогнем, і така гра до добра не доведе (О. Гончар); Такі непродумані дії — гра з вогнем (З газети). | |
| − | + | -гра слова́ми. Вислів, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розглядуваних п’єсах так звану гру словами (Курс іст. укр. літ. мови); При грі словами використовуються як однозвучні слова чи вирази (омоніми), так і близькозвучні, лише подібні за своїм звучанням (пароніми) (Культура сл.). гра слів. Завдяки доцільному, вмотивованому використанню такого мовного явища, як гра слів, наша мова стає влучнішою, гострішою (Культура сл.). | |
| − | + | -гра́ти (гра́тися) в ляльки́ з ким і без додатка. Діяти несерйозно, бути нещирим з ким-небудь і т. ін. Мені здалось, що редакція грає в ляльки з народом... (Леся Українка). гра в ляльки́. То була не робота, а якась незрозуміла гра в ляльки (З журналу). | |
| − | + | -гра́ти (гра́тися) в мо́вча́нку з ким і без додатка. Ухилятися від розмови, виступу і т. ін.; відмовчуватися, не розмовляти. (Ярина:) Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку (Леся Українка); Грати в мовчанку з Кроквою після його галасу на зоринах було значно важче, ніж під час короткочасних зустрічей із Сохацьким (Л. Дмитерко); — Я лікар. А гратись у мовчанку нема часу (Л. Дмитерко). гра в мовча́нку. Гра в мовчанку затяглася. Ніхто не хотів брати слово (З газети). | |
| − | + | ||
| − | + | -до́бра мі́на при пога́ній грі. Приховування за зовнішнім спокоєм, веселим настроєм незадоволення, страху і т. ін.; маскування. То вже була добра міна при поганій грі. І приховувала вона реальний страх перед реальною силою (З журналу); То вже було не що інше, як добра мина при поганій грі (З газети). | |
| − | + | -роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній (недо́брій) грі. За зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі і т. ін. Не вішати носи, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі,— на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс). роби́ти до́брі мі́ни. Усі (в сім’ї) намагались робити добрі міни, а кожен про себе думав: чи доведеться ще зійтись усім хоч раз у житті? (В. Гжицький). | |
| − | + | === [http://slovopedia.org.ua/41/53395/263684.html Словопедія. Словник синонімів]=== | |
| − | + | ГРА | |
| − | + | забава, забавка, грище, гулянка; У ФР. спорт, розвага; (променів) мигтіння, мерехтіння, переливання; (оркестри) виступ, (артиста) виконання; (дипломатична) інтрига, таємний маневр; ігрище, граття, грання. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | == Ілюстрації == | |
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Olimp igry.jpg|Олімпійські ігри | ||
| + | Файл:Keiko Matsui.jpeg|Гра на музичному інструменті | ||
| + | Файл:Ori and The Blind Forest.jpg|Комп'ютерна гра | ||
| + | Файл:Манчкін1.jpg|Настільна гра | ||
| + | Файл:Tennis.jpg|Гра в теніс | ||
| + | </gallery> | ||
| − | + | == Медіа == | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | [https://www.youtube.com/watch?v=O1v3s0diW5M Treeorange - Гра В Любов] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 18:39, 16 жовтня 2016
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Гра, гри, ж. Игра. Федьк. І. 135.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГРА, и, жін. (мн. ігри, ігор).
1. Дія за значенням грати 2 2, гратися 1; забава. Оксано, Оксано! ..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443); // Заняття дітей. Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якоюсь дитячою грою (Леся Українка, III, 1952, 612); В ряді праць показано роль гри, що є провідною діяльністю в дошкільному віці, в розвитку мислення дітей (Радянська психологічна наука.., 1958, 184). ♦ Гра з вогнем — дуже небезпечні дії, вчинки. Чим далі розгортаються події, тим яснішою став груба механіка змови колонізаторів проти Єгипту. Дії західних держав — це гра з вогнем (Радянська Україна, 18.IX 1956, 1).
2. Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах запяття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. Шахи стали в нашій країні справді народною грою (Перша книга шахіста, 1952, 3); — Товариші, ігри!.. У сусіда давайте!.. (Андрій Головко, I, 1957, 152); В дитинстві, до школи, його захоплювала військова гра (Іван Ле, Право.., 1957, 14); // Набір предметів для такого заняття. Настільна гра; Продаж дитячих ігор ▲ Олімпійські ігри — великі міжнародні спортивні змагання, що організовуються раз на чотири роки (за назвою старогрецьких національних спортивних свят у м. Олімпії). За кількістю учасників Спартакіада народів СРСР набагато перевищує XV олімпійські ігри, які були найбільшими змаганнями останніх років (Радянська Україна, 5.VIII 1956, 1).
3. тільки одн. Дія за значенням грати 2 7. Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує.. гру світла на посинілих лицях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420); Давно вже лід розтанув на Дніпрі, і хвиля вдаль, до моря, тепло лине. Милується мій зір у сяйва й тіней грі найкращою рікою України (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 21).
4. тільки одн. Дія за значенням грати 2 1. Усівши [усівшись] впилася [Оля] очима в оркестр, котрий розпочав гру (Іван Франко, II, 1950, 72); Тепер у хаті Чайок щодня гриміла гармонь, щодня приходили рибалки послухати гру і оповідання веселого червонофлотця (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 106).
5. тільки одн. Дія за значенням грати 1 8. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 84); Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецької (Максим Рильський, III, 1956, 23).
6. тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум. В голові Себастьяна виникло раптове рішення. Вони негайно підуть до старого Антоніо і поведуть із ним дипломатичну гру (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 109); — Скільки я зрозумів, почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Юрій Шовкопляс. Інженери, 1956, 214). ♦ Гра словами — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розгляданих п'єсах так звану гру словами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 380).
Словопедія. Орфографічний словник української мови
Гра іменник жіночого роду
- Але: дві, три, чотири гри
Словопедія. Фразеологічний словник української мови
ГРА
-гра з відкри́тими ко́зирями. Дії, розмова без приховування правди, справжніх намірів, задумів і т. ін. — Ну, скажімо, засудження до розстрілу. Було? — Багрича пересмикнуло. Це вже гра з відкритими козирями.— Ви що — ясновидиця? — Ні, я лікар (Л. Дмитерко).
-гра з вогне́м. Дуже небезпечні дії без урахування можливих наслідків; великий ризик. Він вважає, що наші літературні забавки — це небезпечне хлоп’яцтво, гра з вогнем, і така гра до добра не доведе (О. Гончар); Такі непродумані дії — гра з вогнем (З газети).
-гра слова́ми. Вислів, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розглядуваних п’єсах так звану гру словами (Курс іст. укр. літ. мови); При грі словами використовуються як однозвучні слова чи вирази (омоніми), так і близькозвучні, лише подібні за своїм звучанням (пароніми) (Культура сл.). гра слів. Завдяки доцільному, вмотивованому використанню такого мовного явища, як гра слів, наша мова стає влучнішою, гострішою (Культура сл.).
-гра́ти (гра́тися) в ляльки́ з ким і без додатка. Діяти несерйозно, бути нещирим з ким-небудь і т. ін. Мені здалось, що редакція грає в ляльки з народом... (Леся Українка). гра в ляльки́. То була не робота, а якась незрозуміла гра в ляльки (З журналу).
-гра́ти (гра́тися) в мо́вча́нку з ким і без додатка. Ухилятися від розмови, виступу і т. ін.; відмовчуватися, не розмовляти. (Ярина:) Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку (Леся Українка); Грати в мовчанку з Кроквою після його галасу на зоринах було значно важче, ніж під час короткочасних зустрічей із Сохацьким (Л. Дмитерко); — Я лікар. А гратись у мовчанку нема часу (Л. Дмитерко). гра в мовча́нку. Гра в мовчанку затяглася. Ніхто не хотів брати слово (З газети).
-до́бра мі́на при пога́ній грі. Приховування за зовнішнім спокоєм, веселим настроєм незадоволення, страху і т. ін.; маскування. То вже була добра міна при поганій грі. І приховувала вона реальний страх перед реальною силою (З журналу); То вже було не що інше, як добра мина при поганій грі (З газети).
-роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній (недо́брій) грі. За зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі і т. ін. Не вішати носи, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі,— на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс). роби́ти до́брі мі́ни. Усі (в сім’ї) намагались робити добрі міни, а кожен про себе думав: чи доведеться ще зійтись усім хоч раз у житті? (В. Гжицький).
Словопедія. Словник синонімів
ГРА забава, забавка, грище, гулянка; У ФР. спорт, розвага; (променів) мигтіння, мерехтіння, переливання; (оркестри) виступ, (артиста) виконання; (дипломатична) інтрига, таємний маневр; ігрище, граття, грання.
Ілюстрації
Олімпійські ігри
Гра на музичному інструменті
Комп'ютерна гра
Настільна гра
Гра в теніс
