Відмінності між версіями «Грабарь»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 13: Рядок 13:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРАБАРЬ.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРАБАРЬ.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРАБАРЬ 2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРАБАРЬ 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГРАБАРЬ 3.jpg|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:грабар.jpg|x140px]]  
  
 
|}
 
|}

Версія за 17:37, 4 грудня 2019

Грабарь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. Федьк. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу. Грин. ІІІ. 285.

Сучасні словники

Словник української мови

ГРАБАР 1, грабаря, ч. Робітник на земляних роботах; землекоп. Колись бідарі ішли в грабарі, а тепер живуть у добрі (Укр.. присл.., 1955, 176); Найбільш характерним для відкритої розробки руд за часів царату був грабар з конякою та хлопчиком-підручним (Гірн. пром.., 1957, 8).

ГРАБАР 2, я, ч., діал. Гробокопач. Грабарі стиха труну підняли, Бережно в землю її опустили, Яму зарили і горбик звели (Щог., Поезії, 1958, 419).

Ілюстрації

ГРАБАРЬ.jpg ГРАБАРЬ 2.jpg Грабар.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://www.slovnyk.ua


Зовнішні посилання