Горище

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Горище, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище. Рудч. Ск. II. 124.

Сучасні словники

ГОРИ́ЩЕ, а, сер. Приміщення між стелею і покрівлею будинку. Там [на причілку] був приставлений на горище товстий дрючок, по котрому кури лазили на сідало (Нечуй-Левицький, II, 1956, 178); На горищі загупав ногами батько. Мабуть, лагодить острішок, що його пошарпав вітер (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 8).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови

Зовнішні посилання