|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | [[Файл:Hordunya21112017.jpg|безрамки|праворуч]]
| + | '''Гонор, -ру, '''''м. ''Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. ''Шляхтич за гонор уха рішився. ''Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. ''Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. ''О. 1861. XI. 30. ''Доп’явшись до високих титулів та великих гонорів. ''К. XII. 125. |
| − | ==Словник Бориса Грінченка==
| + | |
| − | '''Го́нор''', -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
| + | |
| − | | + | |
| | [[Категорія:Го]] | | [[Категорія:Го]] |
| − |
| |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках
| |
| − | ===[http://sum.in.ua/s/ghonor Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
| |
| − | '''ГОНОР''', у, чол.
| |
| − |
| |
| − | 1. ''розм.'' Перебільшене поняття про свою гідність; чванливість, пиха. Він пригадував, як втікав через горище, як скакав з покрівлі на землю, як лежав у бур'яні, і ввесь його шляхетський гонор піднявся з самого дна, кипів, клекотів у його душі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 204); Іншим разом Мишуня образився б, але тут мусив сховати до кишені свій гонор (Юрій Яновський, II, 1954, 144);
| |
| − |
| |
| − | // ''рідко''. Те саме, що гордість. — Вона бідна дівчина, але, як бачите, не жадібна до подарунків. Вона має гонор, дійсний гонор (Любов Яновська, I, 1959, 123).
| |
| − |
| |
| − | 2. ''заст''. Честь, гідність. Гонор великий, велика й шаноба Бучній утворі запевне подоба: Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 205); Наливайко кинув курити люльку, до сотника ближче підступив: — То ж, певне, слово гонору давав свому [своєму] пану на вірне слугування? (Іван Ле, Наливайко, 1957, 260).
| |
| − |
| |
| − | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53395/66530.html Орфографічний словник української мови]===
| |
| − | '''Го́нор''' - іменник чоловічого роду.
| |
| − |
| |
| − | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357050.html Фразеологічний словник української мови]===
| |
| − | '''ГОНОР'''
| |
| − |
| |
| − | Схова́ти до кише́ні го́нор. Тимчасово утриматися від виявлення власної гордості, затаїти образу. Іншим разом Мишуня образився б, але тут мусив сховати до кишені свій гонор (Ю. Яновський).
| |
| − |
| |
| − | ===[http://slovopedia.org.ua/36/53395/237682.html Словник іншомовних слів]===
| |
| − | ГОНОР; ч.
| |
| − | (лат., честь)
| |
| − | перебільшене почуття власної гідності, зарозумілість, пиха.
| |
| − |
| |
| − | ==Словник синонімів Караванського==
| |
| − | '''Гонор''' - гордість, гординя, гонористість, гордовитість, сил. чванство, пиха, чванливість, бундючність, погорда; У ФР. честь, гідність, самоповага.
| |
| − |
| |
| − | ==Переклади==
| |
| − | Переклад француькою ''розм''. morgue ''f''.
| |
| − |
| |
| − | Переклад англійською - honor, arrogance, personal ambition.
| |
| − |
| |
| − | ==Джерела та література==
| |
| − | *Словник синонімів Караванського
| |
| − | *Словник української мови
| |
| − | *Вікіпедія
| |
| − |
| |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність | підрозділ=Інститут філології]]
| |
