Гомін
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:25, 1 грудня 2019; Ivhorokhivska.fpmv19 (обговорення • внесок)
Гомін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. К. ЧР. 135. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте без гомону. Шевч. 177.[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет права та міжнародних відносин}}}]]
