Гойдойка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гойдойка, -ки, ж. (Черниг.), гойдочка, -ки, ж. (Левиц. Пов. 135). Качель.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980) ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 105.

го́йдалка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний го́йдалка го́йдалки родовий го́йдалки го́йдалок давальний го́йдалці го́йдалкам знахідний го́йдалку го́йдалки орудний го́йдалкою го́йдалками місцевий на/у го́йдалці на/у го́йдалках кличний го́йдалко* го́йдалки*

Ілюстрації

Гойдалка2.jpg Гойдолка.jpg Гойдолка1.jpg Гойдолка3.jpg

Медіа

Джерела та література

https://uktdic.appspot.com/ http://sum.in.ua/

Зовнішні посилання

:

http://sum.in.ua/ https://uktdic.appspot.com/