Відмінності між версіями «Гожий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Медіа)
Рядок 25: Рядок 25:
  
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==

Версія за 02:19, 5 листопада 2018

Гожий, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. Ой мій сину гожий, женися небоже! Ном. Така красна, коби рожа, як тополя, така гожа. Чуб. ІІІ. 38, 2) = Погожий 1. Гожа вода. 3) Благопріятный, удобный. Гожого часу підожду. Звінчав дітки однолітки в гожий час. Нп. 4) Нужный, годный. На́ тобі, небоже, що мені не гоже. Ном.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГО́ЖИЙ, ГОЖ. а, е.

1. нар.-поет. Гарний на вроду; вродливий (про людину). Ой, не жаль би мені воза, мені воза, Коли б дівка була гожа, була гожа! (Укр.. піспі, II, 1955, 211); Не призналася [учителька], що вже не раз проводила очима цього.. гожого хлопця (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 70); Як один, ідем ми, кожний дуж і гож. То моя шахтарська молодість проходить, смугла і рум'яна, по стежках із рож (Володимир Сосюра, Вибр., 1944, 249); // Який має привабливий вигляд; красивий (про предмет). Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Павло Грабовський, I, 1959, 162); // Чистий, свіжий (про воду). Бувай здорова як риба, гожа як вода, весела як весна, робоча як бджола, багата як земля (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 309).

2. розм. Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору року). Добре йти в годину гожу і нести, хоч і важку, а проте приємну ношу за плечима в рюкзаку (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 273); Видно, буде добрий урожай, Бо такий хороший, гожий май! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 187).

3. розм. Який годиться для чого-небудь; придатний. — Хоча й [хоч] ця позиція для пострілів і гожа, — зауважив Чарнецький, — але захисту для гармат тут нема й дати його неспромога, а се небезпечно (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 41); Оце ж то теє: на, небоже, Те, що мені не гоже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 38); — А ми вже старі та й до колгоспу не гожі. — Так я гожий, — вихватився Василь (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 29); Каже брат: — До армії ти, звичайно, гож! Ну, а дома з матір'ю залишиться хто ж? (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 91).

Ілюстрації

Апипаирпав.jpg Напглнал.jpg

Див. також

Словник синонімів

ВІДПОВІ́ДНИЙ (який задовольняє певні вимоги, відповідає певним умовам), ВИ́ГІДНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙрозм., ГО́ЖИЙрозм., ПРИГО́ЖИЙрозм., ЗДА́ТНИЙрозм., ПРИГІ́ДНИЙрозм. рідше,ГОДЯ́ЩИЙрозм. рідко,ЗДА́ЛИЙдіал.,ДОГІ́ДНИЙдіал.Одного ранку, вибравши відповідну пору, він знявся зі свого гнізда і щодуху полетів на Чорногору (І. Франко); Місце справді було вигідне для переправи (М. Коцюбинський); Українська держава бере на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур (з газети); - Як це місце придатне для філософських дум (І. Нечуй-Левицький); На їхніх руках поранений, якому не тільки догляд, а головне - пристойне харчування потрібне (І. Ле); Ніколає каже, що Іон Бану підхожа людина на цей пост (М. Чабанівський); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (С. Голованівський); - Хоча й ця позиція для пострілів і гожа, - зауважив Чарнецький, але захисту для гармат тут нема (М. Старицький); Вернувся вечором до дому в настрої, дуже пригожім до писання поезій (О. Маковей); Якщо моя поезія для Вас здатна, то обіцяюсь і на потім присилати свої писання (В. Самійленко); Вони знайшли пригідний під’їзд, де зняли багнети (переклад С. Масляка); Для бою не кожна хвилина годяща (Ю. Яновський); Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки... "Бог з вами! - люди закричали. - Хіба ж старий до того здалий?.." (І. Франко); Способи, які йому [судді] підсувалися, не годилися з його сумлінням, хоча були добрі та догідні (Н. Кобринська). ГА́РНИЙ (про людину, її риси - який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ[УРОДЛИ́ВИЙ], ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ[КРА́СЕН]фольк., ГО́ЖИЙ[ГОЖ]фольк., ПРИГО́ЖИЙфольк., ЛО́ВКИЙрозм., КРАСОВИ́ТИЙрозм., БЛАГОЛІ́ПНИЙкнижн., заст.,ПРЕПОДО́БНИЙкнижн., заст.,СПОДО́БНИЙзаст.,ПОДО́БНИЙдіал.,ФА́ЙНИЙдіал.,ХО́СНИЙдіал.,ЛЕ́ПСЬКИЙдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.,ХУПА́ВИЙдіал.,ВА́ЛЬНИЙдіал.; ПРЕКРА́СНИЙ, ЧУДО́ВИЙ[ЧУДО́ВНИЙ], ПРЕЧУДО́ВИЙпідсил.,ЧАРІВНИ́Й, ПИ́ШНИЙ, ПРЕПИ́ШНИЙпідсил.,ПРЕГА́РНИЙпідсил.,КАЗКО́ВИЙ, ДИ́ВНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ, ПРЕЧУДЕ́СНИЙпідсил.розм.,ПРЕСЛА́ВНИЙрозм.,ПРЕЧУДО́ВНИЙрозм.,ПРЕХОРО́ШИЙрозм.,МАЛЬО́ВАНИЙрозм.,РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙрозм., РОЗЧУДЕ́СНИЙрозм. рідше (який відзначається надзвичайною красою). Як гарна молодиця, то гарно й подивиться (прислів’я); [Гострохвостий:] Коли б ви знали, які ви гарні, яке у вас гарне личко, які очки (І. Нечуй-Левицький); - Ти як була красивою, так і зосталась... Навіть покращала (Є. Гуцало); Чи я ж не хороша, чи я ж не вродлива? Тільки моя доля нещаслива (Ганна Барвінок); Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Марко Вовчок); - Ти гадаєш, дівчинонько, що ти така ладна, А то тебе прикрашає хустина єдвабна (коломийка); Вся його сухорлява постать була доладна (Є. Гуцало); Красне личко - серцю неспокій (прислів’я); Хто милий, той красен (прислів’я); Виріс той хлопчик, вродливий та гожий, Гарний, як малево, став (Леся Українка); Як один, ідем ми, кожен дуж і гож (В. Сосюра); Ой, не жальже б мені воза, Коли б дівчина пригожа, А то ж руда та погана - Мені воза поламала (П. Чубинський); Очі в неї сяють і сама усміхається. - Яка в мене ловка мати, коли весела, - подумав я (С. Васильченко); Всі там звертали на неї увагу: що за така красовита молодиця? Квіткою горить на весь зал! (О. Гончар); Він такий благоліпний, кучері в’ються по плечах, щоки рум’яні (М. Коцюбинський); Припну фартук дорогий - Срібні-золоті береги, Гафтована середина, Преподобна дівчина (П. Чубинський); Ой, дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна (І. Ле); Ти, дівчино, ти подобна; Не здавайся на підмову, будеш добра (П. Чубинський); Василь, файний веселий легінь, загинув у бійці з ворожим родом, посічений топірцями (М. Коцюбинський); Він дивився осяйними очима на Оленку і думав, яка вона хосна дівчина (А. Турчинська); Олена.. усе вихваля пана Забрьоху.., які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Г. Квітка-Основ’яненко); А Михасьо з Мариною там-то вальна пара (Словник Б. Грінченка); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (О. Довженко); Ольга зирнула на його своїми чудовими очима (І. Нечуй-Левицький); [Хмара:] Ваша мати була талановитою співачкою і чарівною жінкою... (О. Корнійчук); - Твої пишні очі одібрали в мене сон цієї ночі (І. Нечуй-Левицький); Молодиця прегарна.., хода спокійна і навіть велична (Ю. Яновський); Жаль кує вже кару люту "королівні" з дивними очима й холодним кам’яним серцем (С. Васильченко); Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Ю. Яновський); Гарнесенько обіймемось... Та й поберемося, Моя крале мальована (Т. Шевченко).

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/гожий

http://sum.in.ua/s/ghozhyj

Зовнішні посилання