Годний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Гол. ІІІ. 463. Товаришу наш годний та славний. Федьк. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Ном. № 2568. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Котл. НП. 393. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42). 3) Согласный. Я за тобов іти годна. Гол. IV. 512.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ГО́ДНИЙ, ГОДЕН, годна, годне, розм.

1. Те саме, що гідний 1. Щоб бути годним своєї коханої,.. я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Ділом істинним я доведу народу, Що годен імені народного слуги (Микола Бажан, I, 1946, 83).

2. Який може, має сили і здатність виконувати, робити що-небудь. — До столярської роботи не приймають, там треба стояти, бігати, а я не годен (Іван Франко, II, 1950, 10); Йти Юра не годний — він ледве переступає і припадає, навіть і сам не знає, на котру з ніг (Юрій Смолич, II 1958, 56). 3.Який заслуговує або вартий чого-небудь.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання