Годити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Ном. № 8085. Як Бог годить, то й мокре горить. Ном. Годить, як болячці. Ном. № 4488.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

  • неперех. Задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане; догоджати. Старому та слабому годи завше, як малому (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 147); Вимагає він повсюди, Щоб йому годили люди (Степан Олійник, Вибр., 1959, 195); * Образно. Дружно зійшли наші бурячки. Я вже їм годила, я вже їх плекала, як тих немовлят (Олесь Гончар, I, 1954, 493).

Годити, як (мов, немов, наче і т. ін.) [лихій] болячці див. болячка.

  • перех., діал. Наймати. Йому ніяково було при Хіврі годити Сиклету собі за наймичку (Н.-Лев., IV, 1956, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 103.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання