Відмінності між версіями «Гоготання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гогота́ння, -ня, '''''с. ''Дѣйствіе отъ ''гл. '''''гоготати'''. | '''Гогота́ння, -ня, '''''с. ''Дѣйствіе отъ ''гл. '''''гоготати'''. | ||
| + | |||
| + | ГОГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36); І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим, 1 причувались в гоготанні їх Добросусідські вигуки та сміх (Рильський, II, 1946, 130). | ||
| + | |||
| + | ГОГОТА́ННЯ , я, с. Дія за знач. гоготіти і звуки, утворювані цією дією. | ||
| + | |||
| + | Приклад: | ||
| + | |||
| + | Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36); | ||
| + | |||
| + | І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим, 1 причувались в гоготанні їх Добросусідські вигуки та сміх (Рильський, II, 1946, 130). | ||
| + | '' | ||
| + | ВІДМІНЮВАННЯ'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | |||
| + | називний гогота́ння -- | ||
| + | |||
| + | родовий гогота́ння -- | ||
| + | |||
| + | давальний гогота́нню -- | ||
| + | |||
| + | знахідний гогота́ння -- | ||
| + | |||
| + | орудний гогота́нням -- | ||
| + | |||
| + | місцевий на/у гогота́нні, гогота́нню -- | ||
| + | |||
| + | кличний гогота́ння* -- | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Го]] | [[Категорія:Го]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ''СИНОМІМИ'' | ||
| + | |||
| + | СМІХ, | ||
| + | |||
| + | СМІ́ШКИмн., розм., | ||
| + | |||
| + | СМІХОТНЯ́розм. підсил.; | ||
| + | |||
| + | ХИ́ХОНЬКИмн., розм. (тихий сміх); | ||
| + | |||
| + | РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́підсил. розм., | ||
| + | |||
| + | ГОГОТА́ННЯпідсил. розм., | ||
| + | |||
| + | ГОГОТІ́ННЯпідсил. розм., | ||
| + | |||
| + | ІРЖА́ННЯзневажл. (нестримний голосний сміх). | ||
| + | |||
| + | ''ПРИКЛАДИ'' | ||
| + | |||
| + | В пекарні стало весело; чутно було сміх, веселу розмову (М. Коцюбинський); | ||
| + | |||
| + | Колись плакала, а тепер вже й од смішків не цураюся, бо я зроду весела на вдачу (І. Нечуй-Левицький); | ||
| + | |||
| + | Підняли промеж себе [парубки] іграшки та сміхотню (Г. Квітка-Основ’яненко); | ||
| + | |||
| + | Сипались жарти, розлягався регіт (О. Гончар); | ||
| + | |||
| + | Скрізь гармидер та реготня (Т. Шевченко); | ||
| + | |||
| + | Вони [хлопці] вибігають на шлях і, намагаючись якомога більше здіймати куряви, з іржанням гасають по дорозі (І. Багмут). | ||
| + | |||
| + | |||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 22: | Рядок 87: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Версія за 16:04, 16 листопада 2019
Гогота́ння, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.
ГОГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36); І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим, 1 причувались в гоготанні їх Добросусідські вигуки та сміх (Рильський, II, 1946, 130).
ГОГОТА́ННЯ , я, с. Дія за знач. гоготіти і звуки, утворювані цією дією.
Приклад:
Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36);
І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим, 1 причувались в гоготанні їх Добросусідські вигуки та сміх (Рильський, II, 1946, 130).
ВІДМІНЮВАННЯ
відмінок однина множина
називний гогота́ння --
родовий гогота́ння --
давальний гогота́нню --
знахідний гогота́ння --
орудний гогота́нням --
місцевий на/у гогота́нні, гогота́нню --
кличний гогота́ння* --
Зміст
Сучасні словники
СИНОМІМИ
СМІХ,
СМІ́ШКИмн., розм.,
СМІХОТНЯ́розм. підсил.;
ХИ́ХОНЬКИмн., розм. (тихий сміх);
РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́підсил. розм.,
ГОГОТА́ННЯпідсил. розм.,
ГОГОТІ́ННЯпідсил. розм.,
ІРЖА́ННЯзневажл. (нестримний голосний сміх).
ПРИКЛАДИ
В пекарні стало весело; чутно було сміх, веселу розмову (М. Коцюбинський);
Колись плакала, а тепер вже й од смішків не цураюся, бо я зроду весела на вдачу (І. Нечуй-Левицький);
Підняли промеж себе [парубки] іграшки та сміхотню (Г. Квітка-Основ’яненко);
Сипались жарти, розлягався регіт (О. Гончар);
Скрізь гармидер та реготня (Т. Шевченко);
Вони [хлопці] вибігають на шлях і, намагаючись якомога більше здіймати куряви, з іржанням гасають по дорозі (І. Багмут).
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
