Говіння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:45, 22 листопада 2017; Aoyakobchuk.gi15 (обговорення • внесок)
ГОВІ́ННЯ, я, сер., церк. Дія за значенням говіти. А по говінню від челяді одмахується [дід], гей від мух (Марко Черемшина, Тв., 1960, 196); У церкві він бував у великий, піст на говіння, щоб принести інспекторові гімназії довідку про сповідь та святе причастя.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка ісучасність|підрозділ=Інститут філології}}
]]
]]
