Відмінності між версіями «Гніздюк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 95. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 12:55, 19 листопада 2017
Гніздюк, -ка, м. 1) Запорожець, сѣвшій на хозяйство. КС. 1883. XI. 502. 2) Неудачный хлѣбъ? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!... Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Зміст
Сучасні словники
ГНІЗДЮ́К, а, чол., іст., зневажл. Козак, що осів на одному місці і має власно господарство. Він винувато зирнув на сусідів, на свою шаблю — скільки років висить без діла, а хазяїн зовсім уже гніздюком зробився, гречкосієм (Петро Панч, III, 1956, 26); — Піду десь до старшини зимувати або до гніздюка-гречкосія (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 197).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 95.
