Відмінності між версіями «Глуха»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
(не показані 17 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
ГЛУХА ,ий,е
 
ГЛУХА ,ий,е
 +
 
1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
 
1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
  у значені іменника глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
+
//  у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
  у переносному значенні. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).
+
//  перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).
  
 
2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
 
2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
у переносному значенні. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)
+
//  перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)
  
 
3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).
 
3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).
  
 
4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
 
4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
  Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).
+
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).
  
 
5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
 
5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).
+
//  Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).
  
6. у переносному значенні. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7);  * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
+
6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7);  * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
 
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
 
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
 
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).
 
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).
Рядок 26: Рядок 27:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
https://www.youtube.com/watch?v=0HtGd-87td4
 +
 +
http://www.bookz.com.ua/7/4.htm
 +
 +
http://surdopedagogika.com/zesty.htm
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Рядок 39: Рядок 46:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]
  
 
[[Категорія:Гл]]
 
[[Категорія:Гл]]

Поточна версія на 11:54, 13 квітня 2014

Глуха, -хи, ж. = Глуханя. Вх. Лем. 404.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7); // у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144); // перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167); // перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362); // Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202); // Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33). ▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76). ♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

Ілюстрації

Part3-13.jpg Hqdefault.jpg Mova-zestiv-gol.jpg Images.jpg

Медіа

Див. також

https://www.youtube.com/watch?v=0HtGd-87td4

http://www.bookz.com.ua/7/4.htm

http://surdopedagogika.com/zesty.htm

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]