Глумити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:54, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Нов.-Сѣверск. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити. Рудч. Чп. 178.
