Відмінності між версіями «Глумитися»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Словник синонімів== | ==Словник синонімів== | ||
| − | + | НАСМІХА́ТИСЯ - з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об’єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. рідше;ВИСМІ́ЮВАТИ, ОСМІ́ЮВАТИ - рідше,ОБСМІ́ЮВАТИ розм. рідше (кого, що - виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, викриваючи, критикуючи); ЗУБОСКА́ЛИТИ зневажл.,СКА́ЛИТИСЯ зневажл., ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ[ХІХІ́КАТИ] розм. (насміхатися, звичайно сміючись, посміхаючись при цьому); ЖАРТУВА́ТИ, ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ, ПІДСМІХА́ТИСЯ [ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ рідше], ПОСМІ́ЮВАТИСЯ, ПОСМІХА́ТИСЯ розм. (звичайно без зла, не в дошкульній, не в образливій формі); ІРОНІЗУВА́ТИ (тонко, приховано); ГЛУМИ́ТИСЯ, ЗНУЩА́ТИСЯ (зло, в’їдливо); ЄХИ́ДСТВУВАТИ без додатка, розм. (злісно, в’їдливо іронізувати); ПОТІША́ТИСЯ (насміхатися, розважаючись чиєюсь поведінкою, виглядом і т. ін.). | |
| + | <br /> | ||
| + | '' Не впору був твій плач і сміх не впору, То й кпились люди з сліз і сміху твого (І. Франко); - На кутні б розреготалися! Годі вам над чоловіком зубоскалити! - долинуло з іншого боку (П. Кочура); - Тебе, Гнате, постав на перехресті - німці нізащо не підійдуть. - А ти не скалься (Григорій Тютюнник); - Сяде на воза, як опудало, руки розвісить, - гигикав бородань. - Гляньте на цього візника (А. Хижняк); Всю дорогу Петрик посміювався: - Ну й лікар! Людей лікує, а коня не може (Ю. Збанацький); Масло посміховищем зробив її, глумився (А. Хижняк); - Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка - два вершка, - продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); - Бе-ме-ме та й годі! - зареготалася вона, потішаючися із мене, що я нічого ніяк не второпаю (Л. Яновська). - Пор. ви́сміяти. | ||
| Рядок 23: | Рядок 25: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:глумитися.jpg| | ||
| + | Файл:глумитися2.jpg| | ||
| + | Файл:Uлумитися3.gif| | ||
| + | </gallery> | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | |} | |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | <big><big>Приклади</big>:</big> | ||
| + | {{#ev:youtube|nFIgsaogfA4}} | ||
| + | {{#ev:youtube|WHtEfw6QGSM}} | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 03:49, 19 жовтня 2018
Глумитися, -млюся, -мишся, гл. Издѣваться, насмѣхаться, осмѣивать. Глумилась верша з болота. Ном. № 7999.
Сучасні словники
Український тлумачний словник
глумитися
-млю́ся, -ми́шся, мн. глумля́ться; недок., з кого – чого, над ким – чим.
Зле висміювати; насміхатися.
Словарь церковнославянского языка:
глумиться
глумитися, глумувати, глузувати з кого, на глум, на глузи брати кого, кепкувати, кпити, шкелювати з кого, коверзувати над ким, знущатися з кого.
- * *
(над кем-чем) глуми́тися (з ко́го-чо́го, над ким-чим); (издеваться) знуща́тися; (насмехаясь) глузува́ти, кепкува́ти, кпи́ти (кплю, кпиш, мн. кплять), кпи́тися (кплю́ся, кпи́шся, мн. кпля́ться)
Словник синонімів
НАСМІХА́ТИСЯ - з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об’єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. рідше;ВИСМІ́ЮВАТИ, ОСМІ́ЮВАТИ - рідше,ОБСМІ́ЮВАТИ розм. рідше (кого, що - виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, викриваючи, критикуючи); ЗУБОСКА́ЛИТИ зневажл.,СКА́ЛИТИСЯ зневажл., ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ[ХІХІ́КАТИ] розм. (насміхатися, звичайно сміючись, посміхаючись при цьому); ЖАРТУВА́ТИ, ПІДСМІ́ЮВАТИСЯ, ПІДСМІХА́ТИСЯ [ПІДСМІ́ХУВАТИСЯ рідше], ПОСМІ́ЮВАТИСЯ, ПОСМІХА́ТИСЯ розм. (звичайно без зла, не в дошкульній, не в образливій формі); ІРОНІЗУВА́ТИ (тонко, приховано); ГЛУМИ́ТИСЯ, ЗНУЩА́ТИСЯ (зло, в’їдливо); ЄХИ́ДСТВУВАТИ без додатка, розм. (злісно, в’їдливо іронізувати); ПОТІША́ТИСЯ (насміхатися, розважаючись чиєюсь поведінкою, виглядом і т. ін.).
Не впору був твій плач і сміх не впору, То й кпились люди з сліз і сміху твого (І. Франко); - На кутні б розреготалися! Годі вам над чоловіком зубоскалити! - долинуло з іншого боку (П. Кочура); - Тебе, Гнате, постав на перехресті - німці нізащо не підійдуть. - А ти не скалься (Григорій Тютюнник); - Сяде на воза, як опудало, руки розвісить, - гигикав бородань. - Гляньте на цього візника (А. Хижняк); Всю дорогу Петрик посміювався: - Ну й лікар! Людей лікує, а коня не може (Ю. Збанацький); Масло посміховищем зробив її, глумився (А. Хижняк); - Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка - два вершка, - продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); - Бе-ме-ме та й годі! - зареготалася вона, потішаючися із мене, що я нічого ніяк не второпаю (Л. Яновська). - Пор. ви́сміяти.
Ілюстрації
Див. також
Приклади:
