Відмінності між версіями «Глузи»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Глузи, -зів, '''''м. мн. ''Насмѣшки. Мкр. Н. 36. ''Остигло й глузи людськії терпіти. ''Грин. II. 165. '''...)
 
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 10 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Глузи, -зів, '''''м. мн. ''Насмѣшки. Мкр. Н. 36. ''Остигло й глузи людськії терпіти. ''Грин. II. 165. '''На глузи підняти'''. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.  
 
'''Глузи, -зів, '''''м. мн. ''Насмѣшки. Мкр. Н. 36. ''Остигло й глузи людськії терпіти. ''Грин. II. 165. '''На глузи підняти'''. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.  
 +
 +
ГЛУЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, чол.), розм. Те саме, що глузування. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Обличчя у Мишуні було круглясте, .. губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат (Юрій Яновський, I, 1958, 439).
 +
♦ На глузи (глуз) піднімати (підняти, брати, взяти) кого — глузувати, насміхатися з кого-небудь. [Михайло:] Як же то так? Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте? (Іван Котляревський, II, 1953, 73); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 148); — Ждеш, коли тебе на глузи візьме [Тарапунька]? — хитро підморгнув Колода (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 270).
 +
 +
 
[[Категорія:Гл]]
 
[[Категорія:Гл]]
 +
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Насмішки, глузування, кпини, кепкування, наруга, посміх, глум.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:AXEXWM5Uti0.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DAzX_RzYwVg.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|k_QPOsiqH4w}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
http://sum.in.ua/s/ghluzy

Поточна версія на 19:12, 23 січня 2014

Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. На глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.

ГЛУЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, чол.), розм. Те саме, що глузування. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний, IV, 1955, 239); Обличчя у Мишуні було круглясте, .. губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат (Юрій Яновський, I, 1958, 439). ♦ На глузи (глуз) піднімати (підняти, брати, взяти) кого — глузувати, насміхатися з кого-небудь. [Михайло:] Як же то так? Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте? (Іван Котляревський, II, 1953, 73); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 148); — Ждеш, коли тебе на глузи візьме [Тарапунька]? — хитро підморгнув Колода (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 270).


Сучасні словники

Насмішки, глузування, кпини, кепкування, наруга, посміх, глум.

Ілюстрації

AXEXWM5Uti0.jpg DAzX RzYwVg.jpg

Медіа

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/ghluzy