Глодина

Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.

Сучасні словники

Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГЛОДИ́НА, и, жін., розм. Дерево глоду.

Що шипшина та глодина та й у печі дрова — Ой десь стоїть парочка, любая розмова (Павло Чубинський, V, 1874, 105); Як зустрівся я з тобою, 3 глодиною молодою, Лиш, одну зламав я гілку, Щоб повісить свою зброю (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 307).