Гладити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:50, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гладити, -джу, -диш, гл. 1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. Гладити дорогу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11648. Также: Гладити «додому» и «з дому». Св. Л. 146. 2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить, 3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити. Кобел. у. 4) Уничтожать. Господь... гріхи гладить, до неба провадить. Гол. ІІ. 7.
