Відмінності між версіями «Гикнути»
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Znachenie-primeti-ikat.jpg|x140px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C3b9a846fd54b84c3a7d8721c06be1ed.png|x140px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IjSDszGzB6FdnVnp98wY.r575x340.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
Версія за 20:04, 15 листопада 2019
Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Зміст
Сучасні словники
Публічний електронний словник української мови
ГИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ги́кати. Бійці гикнули, свиснули на осла, і він припустив уподовж вулиці щодуху (Гончар, І, 1954, 115); Балика поплескав коня по гриві .. і, гикнувши, звернув на вузьку стежку до Горленкового хутора (Тулуб, Людолови, І, 1957, 42).
ГИКНУ́ТИ і ІКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до гика́ти, іка́ти. Масюк випив чарку перцівки,.. а потім не то гикнув, не то крякнув і, наливши чарку, подав зятеві (Н.-Лев., І, 1956, 580); Потому могуча Никанорова постать підводиться з покуття, витирає бороду і, глибоко гикнувши, встає з-за столу (Мик., II, 1957, 81); — Удавився! — каже, ікнувши, Матня й положив хліб на стіл (Мирний, І, 1949, 336); [Ага:] Я так рознервувалась. (Взяла склянку, зробила ковток і ікнула. Василина посміхнулась.) (Корн., II, 1955, 245).
Фразеологічний словник української мови
хай (неха́й) леге́нько гикне́ ться (кому). Уживається для вираження добрих побажань особі, яка не є присутньою. — Ой лихо мені було потім, три дні баба моя Маланка, хай їй легенько гикнеться,— не визнавала мене і до хати не пускала (Я. Баш).
Ілюстрації
|
|
|
