Галакати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Галакати, -каю, -єш, гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене. Гн. II. 109.

Сучасні словники

  • ГАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що гала́йкати. Молодь, галакаючи, юрбою виходить на греблю і тут починає розходитися (М. Стельмах); Дяк рішуче встав і пішов
  • Синоніми: БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл.
  • Похідне від тієї самої звуконаслідувальної основи гал-, що і в словах [галай], галас, галу́-балу́ (пор.);

Ілюстрації

Ira Anger.jpg Istockphoto-1363062899-612x612.jpg Istockphoto-504367753-612x612.jpg

Медіа

Див. також

відео

Джерела та література

Словник української мови у 20 томах Словник синонімів української мови Горох

Цікаві факти або додаткова інформація

Слово "галакати" в інших мовах:

  1. halekać «кричати, галасувати» (верхньолужицька);
  2. halakać «співати (про п’яних)» (польська)