Галайкати
Галайкати, -каю, -єш, гл. Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
ГАЛА́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Галакати. — Годі, хлопці, галайкати! Давайте прогріємо мотори (Радянська Україна, 5.IV 1959, 3)
ГАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Голосно розмовляти. Молодь, галакаючи, юрбою виходить на греблю і тут починає розходитися (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 70); // Розмовляти, базікати. [Дід:] Язиком галакать всі навчились (Олександр Довженко, III, 1960, 381).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Словник синонімів української мови
Галайкати – КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ розм., ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) діал., ГАЛАЙКОТА́ТИ (ГАЛАЙКОТІ́ТИ) підсил. діал., ЖЕЛІПА́ТИ діал.
Джерело: https://slovnyk.me/search?term=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Орфографічний словник української мови
Український тлумачний словник
Зовнішні посилання
https://slovnyk.me/search?term=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8
