Галабурдник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

ГАЛАБУРДНИК, а, чол., діал. Бешкетник. З якою насолодою побив би він його, згнітив своїм тілом, здушив за горло!.. Та що сказала б вона?.. галабурдник!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 408); Вельможне панство каже, що треба приборкати самих горлаїв та галабурдників, — тих, хто грабує та робить напади (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 218).