Гайочок

Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ГАЙОЧОК, чка, чол. Пестл. до гайок. Степ і степ один без краю.. Ні гайочку, ні лісочку, Всюди — спалена земля... (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 218); Ой, грибочки у гайочку В капелюшиках стоять (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 21); У гайочку груш, товстих Хата Штенглева стояла — Хлопська хата, не шинок! (Іван Франко, X, 1954, 236).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.

гайо́чок – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина називний гайо́чок гайо́чки родовий гайо́чка гайо́чків давальний гайо́чку, гайо́чкові гайо́чкам знахідний гайо́чок гайо́чки орудний гайо́чком гайо́чками місцевий на/у гайо́чку, гайо́чкові на/у гайо́чках кличний гайо́чку* гайо́чки*