Гайок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:30, 30 жовтня 2015; Mlvaniieva.is15 (обговорення • внесок)
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГАЙОК, йка, чол. Зменш.-пестл. до гай 1. Був на горі гайок маленький; Туди частенько я ходив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 285); Понад берегом принадливо зеленів гайок (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 110); З-за густого гайка соняшників виглянула стріха оселі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 167).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.