Гайок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГАЙОК, йка, чол. Зменш.-пестл. до гай 1. Був на горі гайок маленький; Туди частенько я ходив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 285); Понад берегом принадливо зеленів гайок (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 110); З-за густого гайка соняшників виглянула стріха оселі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 167).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.