Відмінності між версіями «Гайдамаха»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ГАЙДАМАКА, и, род. ми. ів, чол., іст. | ||
| + | |||
| + | 1. Учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту. Дід починає розповідати про ті часи, коли гайдамаки панів різали та палили (Степан Васильченко, II, 1959, 358). | ||
| + | |||
| + | 2. Під час іноземної інтервенції та громадянської війни 1918—1920 рр. — солдат особливих кінних частин контрреволюційної Центральної ради, а також різних контрреволюційних загонів Петлюри та Скоропадського. Метушня й тривога. Солдатам перетнули путь гайдамаки Центральної ради (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 8); — Повне депо наприймав куркулів та інших мерзотників. Є й про нього відомості — колишній гайдамака (Олесь Донченко, I, 1956, 490). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | гайдама́ка – іменник чоловічого роду, істота | ||
| + | |||
| + | (учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобережній Україні; під час громадянської війни 1918–1920 рр. солдат особливих кінних частин Центральної Ради та Директорії; розбишака, шибайголова - розм.) | ||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний гайдама́ка гайдама́ки | ||
| + | родовий гайдама́ки гайдама́ків | ||
| + | давальний гайдама́ці гайдама́кам | ||
| + | знахідний гайдама́ку гайдама́ків | ||
| + | орудний гайдама́кою гайдама́ками | ||
| + | місцевий на/у гайдама́ці на/у гайдама́ках | ||
| + | кличний гайдама́ко гайдама́ки | ||
| + | [іст.] | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:14, 5 грудня 2013
Гайдамаха, м. = Гайдамака. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ГАЙДАМАКА, и, род. ми. ів, чол., іст.
1. Учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту. Дід починає розповідати про ті часи, коли гайдамаки панів різали та палили (Степан Васильченко, II, 1959, 358).
2. Під час іноземної інтервенції та громадянської війни 1918—1920 рр. — солдат особливих кінних частин контрреволюційної Центральної ради, а також різних контрреволюційних загонів Петлюри та Скоропадського. Метушня й тривога. Солдатам перетнули путь гайдамаки Центральної ради (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 8); — Повне депо наприймав куркулів та інших мерзотників. Є й про нього відомості — колишній гайдамака (Олесь Донченко, I, 1956, 490).
гайдама́ка – іменник чоловічого роду, істота
(учасник народно-визвольної боротьби XVIII ст. на Правобережній Україні; під час громадянської війни 1918–1920 рр. солдат особливих кінних частин Центральної Ради та Директорії; розбишака, шибайголова - розм.) відмінок однина множина називний гайдама́ка гайдама́ки родовий гайдама́ки гайдама́ків давальний гайдама́ці гайдама́кам знахідний гайдама́ку гайдама́ків орудний гайдама́кою гайдама́ками місцевий на/у гайдама́ці на/у гайдама́ках кличний гайдама́ко гайдама́ки [іст.]
Ілюстрації
|
|
|
|
