Відмінності між версіями «Гадючник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Словник Грінченка== | |
'''Гадючник''', -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343. | '''Гадючник''', -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Поточна версія на 00:24, 27 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Сучасні словники
гадючник -а, ч. 1) Місце, де живуть гадюки; кубло гадюки. 2) перен. Скупчення ворожих сил. •• В'язоли́стий гадю́чник — багаторічна трав'яниста рослина родини розоцвітих.
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 11.
