Гадина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гадина, -ни, ж. 1) Гадъ, пресмыкающееся животное, змѣя. В’ється, як гадина. Ном. № 3002. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Хоч би гадина там сичала, то візьме (такой воръ). Ном. № 11084. Туга коло серця як гадина в’ється. Чуб. V. 473. 2) — сліпа = Веретінник, Anguis fragilis. Вх. Пч. II. 16. 3) — сороката. Pelias chersea. Шух. І. 22. 4) — чорна. Pelias chersea. Шух. І. 22. 5) Употребляется какъ бранное слово. Ум. Гадинка. Грин. І. 6; гадинонька, Мет. 251; гадиночка. Чуб. V. 434.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. розм. Те саме, що гад 1. Ключник відскочив, немов укушений гадиною (Фр., VI, 1951, 171); Коли гадина кусається — її вбивають! (Кач., Вибр., 1953, 77); * Образно. Ми підемо пісками навмання, Приспавши в серці гадину зневір’я (Л. Укр., 1,1951, 167); * У порівн. І пальцями старий сотник Настусині коси, Мов дві гадини великі, Докупи сплітав (Шевч., II, 1953, 185).

2. перен., зневажл. Те саме, що гад 2. — Тяжко, брате, Людей на старість розпізнати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати (Шевч., II, 1953, 51); Я в двері, а вона [панночка] за мною в сад: "Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино!" (Вовчок, 1, 1955, 109); — От гадина! — вимовив Третяк. — А я йому так довіряв. Хто ж його взнає — людина як людина!

Ілюстрації

ГАДИНА.jpg ГАДИНА1.jpg ГАДИНА2.jpg Гадина3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Відео з Youtube : https://www.youtube.com/watch?v=u6HQ7-8xRSs}}}]]