Габук

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Габук, -ка, м. Мѣсто въ рѣкѣ, гдѣ вода течетъ узкимъ русломъ и съ шумомъ бьетъ внизъ. Шух. I. 227.

Сучасні словники

Габу́к - "ястреб", олонецк. (Кулик.), ошибочно габу́н у Зеленина, Табу 2, 50; заимств. из карельск. люд., вепс. habuk "сокол", фин. havukka, haukka, герм. происхождения; см. Калима 88; Лесков, ЖСт., 1892, вып. 4, стр. 99; Томсен, SA 2, 176.