Габлі

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Габлі, -лів, м. мн. = Габлина. Желех. Вх. Зн. 9.

==Сучасні словники==ГА́БЛІ, ів, мн., діал. Вила з трьома зубцями. Василина спирається на габлі й бачить, як навколо заворушилось і жіноцтво, і косарі (Стельмах, Хліб.., 1959. 539).

==Сучасні словники==Ви́ла (прасл. *vidlo, від *viti — «вити», «намотувати»)[1] — сільськогосподарське знаряддя з кількома довгими зубами (зазвичай від двох до шести) на держаку, що використовується для піднімання, розтрушування сіна, соломи, снопів, листя, розкидання гною тощо. У деяких діалектах залізні вила називають ґралями

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 8.

ГАБЛІ, ів, мн., діал. Вила з трьома зубцями. Василина спирається на габлі й бачить, як навкол» заворушилось і жіноцтво, і косарі (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 539).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання