Відмінності між версіями «Вічко»
(Створена сторінка: '''Вічко, -ка, '''''с. '''''= Очко. '''Ном. № 642. Вас. 166, 186, 187. Шух. І. 256. ''Купи мені перстінь із зелени...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Вічко, -ка, '''''с. '''''= Очко. ''' | + | =="Словарь української мови"== |
| + | '''Вічко, -ка, '''''с. '''''= Очко. ''' | ||
| + | ''Купи мені перстінь із зеленим вічком. ''Мил. 103. | ||
| + | '''Вічками '''называются также отверстія между нитками рѣдкой ткани. Шух. І. 154. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | <h3><center>Словник української мови: в 11 томах</center></h3> | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/vichko Вічко] | ||
| + | <i>а, сер.</i><br> | ||
| + | |||
| + | 1. Зменш.-пестл. до око. <br> | ||
| + | ''Кусали [бджоли] її і тим робили часом із любенького личенька не знать що: з одного боку глянь — Маруся: її щічка, її вічко; а з другого боку глянь — якийсь дутик...'' (Марко Вовчок, I, 1955, 382); <br> | ||
| + | ''Схиливши голівку набік, він [чижик] жовтеньким вічком вп'явся у Тамару, до якої найбільше звик'' (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 52).<br> | ||
| + | |||
| + | 2. Невеличке віконце в чому-небудь для спостереження. <br> | ||
| + | ''Прийшов з конвоєм уночі до тюрми, крикнув гнівно у вічко дверей: — Катерина Пасій, на допит!'' (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 150);<br> | ||
| + | ''Вже й не працює, а все ж біля печі, Гляне у вічко старик'' (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 40).<br> | ||
| + | |||
| + | 3. Кільце плетива в сітці, у в'язанні і т. ін.<br> | ||
| + | ''Помогла [Юзя] бабуні набрати на дротики спущені вічка в панчішці'' (Леся Українка, III, 1952, 659);<br> | ||
| + | ''Матня невода швидко наближалась до берега. У вічках стриміли щуки, біла риба, лини, оселедці'' (Олекса Десняк, II, 1955, 178).<br> | ||
| + | |||
| + | 4. Отвір для бджіл у вулику.<br> | ||
| + | ''Втихомирені бджоли почали влазити в вічко'' (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 198);<br> | ||
| + | ''Бджоли живими клубками притишено бриніли біля вічок розпарених вуликів'' (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 507);<br> | ||
| + | // Взагалі невеличкий отвір у чому-небудь.<br> | ||
| + | ''Солод звернув увагу, що черевики в бухгалтера зашнуровані через одно вічко'' (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 348);<br> | ||
| + | ''Тепер уже повернув [Преображенський] спокійніше й пішов у супроводі високої, немов протягненої через тісне вічко, людини'' (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 144).<br> | ||
| + | |||
| + | 5. Значок на картах, доміно тощо, який визначає їх вартість у грі.<br> | ||
| + | — Програв, Грицьку! Програв! Потаскаємо тебе за чуприну стільки разів, скільки вічок у тебе на картах (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 464).<br> | ||
| + | |||
| + | 6. Брунька, яку зрізують для щеплення.<br> | ||
| + | ''Вічка для окулірування беремо з живців, заготовлених з осені або в кінці зими'' (Колгоспник України, 4, 1957, 42);<br> | ||
| + | ''— Підщепі черемхи п'ять років, а вічко щепи ми взяли в чотирирічного дерева. От вона вгорі, й дужча'' (Олександр Довженко, I, 1958, 476);<br> | ||
| + | // Невеличке заглиблення з брунькою на поверхні бульби картоплі.<br> | ||
| + | ''На Україні запроваджується метод садіння не цілої картоплі, а тільки вічка'' (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 113).<br> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4855ddce240d40f086755164313c8093.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Glazok_dlya_dveri_10_sovetov_po_viboru_dvernogo_glazka.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:TN5gnBksn54Tf6ZjktjrCTTuOGqpnbTs.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 21:47, 4 грудня 2019
Зміст
"Словарь української мови"
Вічко, -ка, с. = Очко. Купи мені перстінь із зеленим вічком. Мил. 103. Вічками называются также отверстія между нитками рѣдкой ткани. Шух. І. 154.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
Вічко
а, сер.
1. Зменш.-пестл. до око.
Кусали [бджоли] її і тим робили часом із любенького личенька не знать що: з одного боку глянь — Маруся: її щічка, її вічко; а з другого боку глянь — якийсь дутик... (Марко Вовчок, I, 1955, 382);
Схиливши голівку набік, він [чижик] жовтеньким вічком вп'явся у Тамару, до якої найбільше звик (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 52).
2. Невеличке віконце в чому-небудь для спостереження.
Прийшов з конвоєм уночі до тюрми, крикнув гнівно у вічко дверей: — Катерина Пасій, на допит! (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 150);
Вже й не працює, а все ж біля печі, Гляне у вічко старик (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 40).
3. Кільце плетива в сітці, у в'язанні і т. ін.
Помогла [Юзя] бабуні набрати на дротики спущені вічка в панчішці (Леся Українка, III, 1952, 659);
Матня невода швидко наближалась до берега. У вічках стриміли щуки, біла риба, лини, оселедці (Олекса Десняк, II, 1955, 178).
4. Отвір для бджіл у вулику.
Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 198);
Бджоли живими клубками притишено бриніли біля вічок розпарених вуликів (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 507);
// Взагалі невеличкий отвір у чому-небудь.
Солод звернув увагу, що черевики в бухгалтера зашнуровані через одно вічко (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 348);
Тепер уже повернув [Преображенський] спокійніше й пішов у супроводі високої, немов протягненої через тісне вічко, людини (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 144).
5. Значок на картах, доміно тощо, який визначає їх вартість у грі.
— Програв, Грицьку! Програв! Потаскаємо тебе за чуприну стільки разів, скільки вічок у тебе на картах (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 464).
6. Брунька, яку зрізують для щеплення.
Вічка для окулірування беремо з живців, заготовлених з осені або в кінці зими (Колгоспник України, 4, 1957, 42);
— Підщепі черемхи п'ять років, а вічко щепи ми взяли в чотирирічного дерева. От вона вгорі, й дужча (Олександр Довженко, I, 1958, 476);
// Невеличке заглиблення з брунькою на поверхні бульби картоплі.
На Україні запроваджується метод садіння не цілої картоплі, а тільки вічка (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 113).
Ілюстрації
|
|
|
