Відмінності між версіями «Вітрило»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Вітрило, -ла, '''''с. ''Парусь. ''І попливе човен в широкими вітрилами. ''Шевч. 238. [[Категорія:В...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Вітрило, -ла, '''''с. ''Парусь. ''І попливе човен в широкими вітрилами. ''Шевч. 238.  
+
[[Файл:Depositphotos_11422903-stock-illustration-sail-on-water.jpg|200px|thumb|right|Деревна смола]]
 +
 
 +
=="Словарь української мови"==
 +
'''Вітрило, -ла, '''''с. ''Парусь. ''<br>
 +
І попливе човен в широкими вітрилами. ''Шевч. 238.<br>
 +
 
 +
== Словник української мови: в 11 томах ==
 +
[http://sum.in.ua/s/vitrylo Вітрило]
 +
<i>а, сер.</i><br>
 +
 
 +
1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно.<br>
 +
''І попливе човен 3 широкими вітрилами'' (Тарас Шевченко, I, 1951, 263);<br>
 +
''Посідали на кораблик.. Осел веслує, Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує'' (Іван Франко, IV, 1950, 78);<br>
 +
''Вже вони кинули берег Сіцілії, вийшли у море І під вітрилом веселим запінену сіль розтинали'' (Микола Зеров, Вибр., 1966, 222);<br> 
 +
'''* Образно.''' ''Кудись пливли хмарок ясні вітрила'' (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 145);<br> 
 +
'''* У порівняннях.''' ''По воді пливе білий лебідь, задерши вгору свої широкі срібні крила, ніби вітрила'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290).<br>
 +
 
 +
2. Народно-поетична форма звертання до вітру.<br>
 +
''Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине!'' (Тарас Шевченко, II, 1953, 336);<br>
 +
''— Вітрило, вітроньку, вітрисько, В небеснім безкраї лети, На вояків не падай низько'' (Андрій Малишко, I, 1956, 181).<br>
 +
 
 +
== Ілюстрації ==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-pratsyuye-parus.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вітрило_J80_SUVLM06_1.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|qeCSZn_6Pao}}
 +
{{#ev:youtube|0kExxJnXbQE}}
 +
 
 
[[Категорія:Ві]]
 
[[Категорія:Ві]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Версія за 00:32, 4 грудня 2019

Деревна смола

"Словарь української мови"

Вітрило, -ла, с. Парусь.
І попливе човен в широкими вітрилами. Шевч. 238.

Словник української мови: в 11 томах

Вітрило а, сер.

1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно.
І попливе човен 3 широкими вітрилами (Тарас Шевченко, I, 1951, 263);
Посідали на кораблик.. Осел веслує, Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує (Іван Франко, IV, 1950, 78);
Вже вони кинули берег Сіцілії, вийшли у море І під вітрилом веселим запінену сіль розтинали (Микола Зеров, Вибр., 1966, 222);
* Образно. Кудись пливли хмарок ясні вітрила (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 145);
* У порівняннях. По воді пливе білий лебідь, задерши вгору свої широкі срібні крила, ніби вітрила (Нечуй-Левицький, III, 1956, 290).

2. Народно-поетична форма звертання до вітру.
Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Тарас Шевченко, II, 1953, 336);
— Вітрило, вітроньку, вітрисько, В небеснім безкраї лети, На вояків не падай низько (Андрій Малишко, I, 1956, 181).

Ілюстрації

Yak-pratsyuye-parus.jpg Вітрило J80 SUVLM06 1.jpg

Медіа