Вілла
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:58, 29 квітня 2021; Dvfranchuk.if18 (обговорення • внесок)
Вілла
вілла, -и, жін. р. (латин. villa - ciльський будинок, маєток). Комфортабельний будинок за містом із парком i садом
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВІ́ЛЛА, и, жін. Розкішна дача за містом або будинок-особняк, звичайно із садом навколо. По піскуватій лінії берега, серед тінистих садків, біліли розкішні вілли (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 284); Колись вілли були панські, а відтепер належатимуть народові (Олесь Гончар, Новели, 1954, 48).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 673.
