Відмінності між версіями «Від»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Ілюстрації)
Рядок 55: Рядок 55:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Від 1625 1604.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  

Версія за 16:29, 16 квітня 2024

Від, од, пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. І. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Нп. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и. т. д. Грин. ІІІ. 386. Родительный падежъ съ від при страдательномъ причастіи переводится по-русски творительнымъ падежомъ. Земля від Бога зроблена. (Стрижев.). Був спокушуваний од сатани. Єв. М. I. 13. Употребляется від для образованія сравнит. степени и тогда совсѣмъ не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Котл. НП. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Ном. № 2039. Од моєї Ганнусеньки кращої немає. Грин. ІІІ. 201.

Значення

прийм., з род. в. Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. ◆ немає прикладів застосування. Уживається для визначення напрямку руху, поширення чого-небудь.

Уживається на означення послідовності дій.

Уживається для вказівки на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється.

Уживається для визначення віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту.

У сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається для визначення відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху.

Рідко уживається в значенні біля, коло, недалеко.

У сполуч. зі словами, що мають значення часу. Уживається для означення моменту початку дії, стану і т. ін.

У сполуч. з ім. – назвами часу й наступним прийм. до. Уживається для вказівки на період часу, протягом якого відбувалась чи відбувається дія.

Розм., у сполуч. з ім. – назвами часу. Означає протягом.

У сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається для вказівки на час, дату виникнення чого-небудь.

Уживається для визначення причини якої-небудь дії або стану.

Уживається на означення особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь.

Уживається на означення особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін., або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін.

Уживається для вказівки на походження кого- або чого-небудь.

Уживається на означення предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії.

Уживається для вказівки на предмет, призначений для захисту від чого-небудь.

У сполуч. з наступним прийм. до. Уживається на означення змін, що сталися з кимось порівняно з початковим його суспільним станом.

Уживається на означення предмета за його складовою частиною.

Уживається на означення різниці між явищами, особами, предметами і т. ін.

Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь.

У сполуч. з числ. і наступним прийм. до. Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.).

Уживається на означення способу дії.

Уживається при ступенях порівняння у значенні сполучника ніж.

Від ... до ... — усі без винятку

Ілюстрації

Від 1625 1604.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання