Відмінності між версіями «Відвал»

Версія за 15:39, 11 січня 2014

Відва́л (рос. отвал, англ. spoil bank, spoil; н. Kippe f, Abraumkippe f, Halde f, Abraumhalde f) — це насип на земляній поверхні із пустих порід, одержуваних при розробці родовищ корисних копалин, хвостів збагачувальних фабрик. У світі обсяг відвалів порід, що утворилися, і виробничих відходів становить понад 2000 км3. В Україні утворилось 1063 породних відвалів, з яких біля 15-20% — ті, що горять, при цьому значна частина з них діючі. Вони займають площу 7188 га, де зберігається біля 1,7 млрд.м3 породи. Основна частина відвалів порід (1009) розташована на Донбасі[1]. Відвал — гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини. В залежності від способу укладання розрізняють такі В.: к о н і ч н і (або терикони) — найчастіше утворюються при відкатці породи рейковим транспортом (в перекидних вагонетках або скіпах) з поступовим нарощуванням колії; х р е б т о в і — утворюються при вивезенні породи вагонетками підвісної канатної дороги або конвеєрами (стаціонарними чи пересувними), а також відвалоутворювачами розкривних порід; п л а с к і — утворюються при вивезенні відходів (порід) у самоскидах та формуванні штабелю за допомогою бульдозерів. За місцем розташування виділяють внутрішні (у виробленому просторі кар'єрів), зовнішні — за межами кар'єру та комбіновані. У залежності від механізації відвальних робіт, В. розподіляють на екскаваторні, бульдозерні, конвеєрні та гідравлічні.

Ілюстрації