Відмінності між версіями «Вівчарівна»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Вівчарівна, -ни, '''''ж. ''Дочь пастуха овецъ. Аф. 315. Категорія:Ві)
 
 
(не показано 10 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Вівчарівна, -ни, '''''ж. ''Дочь пастуха овецъ. Аф. 315.  
 
'''Вівчарівна, -ни, '''''ж. ''Дочь пастуха овецъ. Аф. 315.  
 
[[Категорія:Ві]]
 
[[Категорія:Ві]]
 +
<br />
 +
[[Файл:Пастушка зі своєю паствою.jpg|міні|Картина "Пастушка зі своєю паствою" Жюльєна Дюпре]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===Великий тлумачний словник сучасної української мови===
 +
'''вівчарівна, -и,''' ''ж., зах.'' Дочка вівчаря.
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жюльєн Дюпре Молода пастушка спостерігає за стадом.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пастушка с ребенком.jpg|x140px]] <br />
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівчарівна 6.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівчарівна 2.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|BC7cv2tGHW4}}.
 +
==Слово в літературі==
 +
'''''Уривок з казки "Вівчарівна"<br />'''''
 +
 +
У вівчаревім господарстві від першої жінки лишилися корова, півень та курка. Щоранку мачуха виганяла пасербицю в степ пасти корову та ще й давала їй великий жмут бавовни:<br />
 +
 +
— Іди, ледащо, спрядеш мені на вечір оцю бавовну та за коровою дивись як слід, щоб добре напаслася.<br />
 +
 +
Вибравшись у степ, бідолашна дівчина наглядала за коровою й пряла без перепочинку цілий день, забуваючи часом з’їсти суху шкуринку, розмочену в холодній воді.<br />
 +
 +
Але й промордувавшись до вечора, дівчина жодного разу не спряла половини тої бавовни, що їй давалося на день. Мачуха за це тягала її за коси, била.<br />
 +
 +
А вівчар, побоюючись лихої жінки, ніколи не ставав на захист доньки.<br />
 +
 +
Одного дня '''вівчарівна''', як завше, пасла в степу корову і пряла. Коли знявся шалений вітер і, підхопивши бавовну, поніс її хтозна- куди. Кинулося дівча бігти за прядивом, а вітер жене його далі й далі, до самого підгір’я. Добігла дівчина туди й побачила, що бавовну занесло до якоїсь розколини у скелі. Зазирнула вона туди й побачила стареньку бабусю, що сиділа в печері.<br />
 +
 +
==Див. також==
 +
# http://chtyvo.org.ua/authors/Uzbetskyi_narod/Uzbetski_narodni_kazky/
 +
# http://rymy.com.ua/words/вівчарівна/
 +
==Джерела та література==
 +
# http://slovopedia.org.ua/93/53394/842605.html
 +
# http://chtyvo.org.ua/authors/Uzbetskyi_narod/Uzbetski_narodni_kazky/
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 18:12, 29 листопада 2017

Вівчарівна, -ни, ж. Дочь пастуха овецъ. Аф. 315.

Картина "Пастушка зі своєю паствою" Жюльєна Дюпре

Сучасні словники

Великий тлумачний словник сучасної української мови

вівчарівна, -и, ж., зах. Дочка вівчаря.


Ілюстрації

Жюльєн Дюпре Молода пастушка спостерігає за стадом.jpg Пастушка з дитиною.jpg
Вівчарівна 6.jpg Вівчарівна 2.jpg

Медіа

.

Слово в літературі

Уривок з казки "Вівчарівна"

У вівчаревім господарстві від першої жінки лишилися корова, півень та курка. Щоранку мачуха виганяла пасербицю в степ пасти корову та ще й давала їй великий жмут бавовни:

— Іди, ледащо, спрядеш мені на вечір оцю бавовну та за коровою дивись як слід, щоб добре напаслася.

Вибравшись у степ, бідолашна дівчина наглядала за коровою й пряла без перепочинку цілий день, забуваючи часом з’їсти суху шкуринку, розмочену в холодній воді.

Але й промордувавшись до вечора, дівчина жодного разу не спряла половини тої бавовни, що їй давалося на день. Мачуха за це тягала її за коси, била.

А вівчар, побоюючись лихої жінки, ніколи не ставав на захист доньки.

Одного дня вівчарівна, як завше, пасла в степу корову і пряла. Коли знявся шалений вітер і, підхопивши бавовну, поніс її хтозна- куди. Кинулося дівча бігти за прядивом, а вітер жене його далі й далі, до самого підгір’я. Добігла дівчина туди й побачила, що бавовну занесло до якоїсь розколини у скелі. Зазирнула вона туди й побачила стареньку бабусю, що сиділа в печері.

Див. також

  1. http://chtyvo.org.ua/authors/Uzbetskyi_narod/Uzbetski_narodni_kazky/
  2. http://rymy.com.ua/words/вівчарівна/

Джерела та література

  1. http://slovopedia.org.ua/93/53394/842605.html
  2. http://chtyvo.org.ua/authors/Uzbetskyi_narod/Uzbetski_narodni_kazky/