Вівчарити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Доглядати, пасти вівці. Щонайкраща Чорногорська полонина вислизнула з бідняцьких рук, і то саме тоді, коли Юра був на верхах; він і всі товариші зареклися вівчарити тут (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 240); — Ого-го, як ти за літо виріс! Дивись, на ту весну підеш зі мною вівчарити! — хвалив Бучина внука (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 70); То можна вік цілий жити і не бачити тої краси, не зазнати тих величних вражень сили, що їх зазнаєш, ось так вівчарюючи (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 239); За довгі роки життя в горах він багато наслухався легенд, казок, оповідань, багато пригод сам пережив замолоду.. та й потім, коли вівчарював.

Ілюстрації

Vivca.jpg Viv.jpg Vsvcar.jpg Vv.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання