Відмінності між версіями «Вуйко»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Вуйко, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''вуй. '''''Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. ''Ном. № 12706. 2) Назва...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Вуйко, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''вуй. '''''Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. ''Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.  
 
'''Вуйко, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''вуй. '''''Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. ''Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.  
 
[[Категорія:Ву]]
 
[[Категорія:Ву]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
ВУ́ЙКО, а, ч., діал. 1. Дядько по матері, брат матері. — Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючи.., мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість (Коб., III, 1956, 159).
 +
 +
 +
2. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Петро одкинув лопату набік і поліз до отвору. — Ану, давайте, вуйку, свої клешні!.. (Кол., Терен.., 1959, 214); — Ви за свою сміливість, вуйку, два тижні сиділи в тюрмі (Томч., Жменяки, 1964, 104).
 +
 +
 +
3. перен. Ведмідь. Виходив вуйко вранці по суниці, Солодкі в дуплах видирать меди (Перв., II, 1958, 97).
 +
 +
Словник української мови
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|код_відео}}
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:640 640 repphoto 6221 38601.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вкпвпвпк.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вкпукп.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:166165.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Див.також==
 +
Приклад використання:« Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючо…, мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість. (Ольга Кобилянська) »
 +
 +
Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Аналог до літературного «пане».
 +
переносне: Ведмідь (у такому значенні вживається у гуцулів на Закарпатті).
 +
жартівливе, зневажливе: жартівливе (здебільшого на території Наддніпрянської України), та переважно зневажливе у московитів, прізвисько західних українців, які дотримуються звичаю по-різному називати братів батька, матері, на відміну від представників решти території сучасної України, де цей звичай майже зник.
 +
 +
==Походження==
 +
Етимологію слова виводять з індоєвропейського əṷ-io-s — суфіксального утворення від кореня ōu- / əṷ- / ū-:
 +
лат. avus — «дід» і avunkulus — «дядько»
 +
лит. avýnas, н.-луж. huj, пол. wuj, wujek і чеськ. ujec — «дядько по матері».
 +
 +
==Примітки==
 +
 +
↑ Значення слова «Вуй» в тлумачному словнику Даля(рос.)
 +
Вгору ↑ В. М. Татищев, «Історія російська в семи томах. Том другий», 1750
 +
Вгору ↑ Презентація несподіваної книги спогадів «Львів понад усе» Ілька Лемка
 +
 +
==Джерела==
 +
 +
Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
 +
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 121.

Версія за 23:39, 27 жовтня 2015

Вуйко, -ка, м. 1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.

Сучасні словники

ВУ́ЙКО, а, ч., діал. 1. Дядько по матері, брат матері. — Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючи.., мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість (Коб., III, 1956, 159).


2. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Петро одкинув лопату набік і поліз до отвору. — Ану, давайте, вуйку, свої клешні!.. (Кол., Терен.., 1959, 214); — Ви за свою сміливість, вуйку, два тижні сиділи в тюрмі (Томч., Жменяки, 1964, 104).


3. перен. Ведмідь. Виходив вуйко вранці по суниці, Солодкі в дуплах видирать меди (Перв., II, 1958, 97).

Словник української мови

Медіа

Ілюстрації

640 640 repphoto 6221 38601.jpg Вкпвпвпк.jpeg Вкпукп.jpeg 166165.jpg

Див.також

Приклад використання:« Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючо…, мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість. (Ольга Кобилянська)  »

Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Аналог до літературного «пане». переносне: Ведмідь (у такому значенні вживається у гуцулів на Закарпатті). жартівливе, зневажливе: жартівливе (здебільшого на території Наддніпрянської України), та переважно зневажливе у московитів, прізвисько західних українців, які дотримуються звичаю по-різному називати братів батька, матері, на відміну від представників решти території сучасної України, де цей звичай майже зник.

Походження

Етимологію слова виводять з індоєвропейського əṷ-io-s — суфіксального утворення від кореня ōu- / əṷ- / ū-: лат. avus — «дід» і avunkulus — «дядько» лит. avýnas, н.-луж. huj, пол. wuj, wujek і чеськ. ujec — «дядько по матері».

Примітки

↑ Значення слова «Вуй» в тлумачному словнику Даля(рос.) Вгору ↑ В. М. Татищев, «Історія російська в семи томах. Том другий», 1750 Вгору ↑ Презентація несподіваної книги спогадів «Львів понад усе» Ілька Лемка

Джерела

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 121.