Воротарь
Воротарь, -ря, м. 1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. І. 40. 2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.
==Сучасні словники==
Тлумачення із "Словника української мови"
ВОРОТАР, я, ч. 1. Сторож біля воріт. Воротар не квапився, довго щось відкручував, і нарешті міст спустився на своє місце (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286); Коли Ласточкін підійшов до Ботанічного саду, воротар.. довго не хотів його пропускати (Смолич, V, 1959, 549).
2. Член спортивної команди (футбольної, хокейної і т. ін.), який захищає ворота; голкіпер. Німець налагодився вдарити по воротах. Наш воротар легко підскочив, піймав.. м'яча й знову подав його на гру (Ю. Янов., І, 1958, 487); І коли тепер у нас спорт організовано, піднесено на нечувану височінь, цілком зрозуміло, що в кожній сім'ї - чи стрибун, чи бігун, чи штангіст, чи воротар (Вишня, І, 1956, 401). Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80
