Ворожбитство
Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство. Желех.
Сучасні словники
ВОРОЖБИ́ТСТВО, а, сер., заст., рідко. Те саме, що ворожіння. — Сей раз прощу ще тобі оце бабське ворожбитство, але другий раз не вдасться воно тобі більше (Ольга Кобилянська, II, 1956, 44); Але що чекає попереду? Перемога чи поразка? .. Ворожбитство тут недоречне (Натан Рибак, Час, 1960, 434).
Тлумачення слова у сучасних словниках: ворожба́ = ворожі́ння = ворожби́тство — угадування майбутнього чи минулого по предметах, зорях, за допомогою зілля, на картах і т. ін.; див. ще волхв, віду́нство; хоч церква ворожіння не схвалювала, бували в році спеціальні дні, коли майже всі ворожили про свою долю (початок нового року, певного господарського сезону, під Андрія, на Водохрещі, під Івана Купала та ін.); з одного боку, ворожбитів пов’язували з нечистою силою («Ворожка з бісом накладає»), з другого, — ворожка — далеко не відьма, а людина з надприродними здібностями, які вживає на користь та на добро сусідам і землякам («Ворожка дала всім потрошку»); ворожіння й віра в нього є відгомоном двоєвір’я — з одного боку, у фатальність, неминучість того, що має статися, бо це записано десь у невидимих людині книжках, з другого, — віра в можливість оминути майбутні неприємності, якщо про них наперед знати; нині ворожіння злилося з гаданням, а спочатку ці дві дії були спрямовані на унешкідливлення ворога (звідси — ворожи́ти, ворожби́т, ворожби́тка, ворожі́й, воро́жка, ворожі́ння тощо); найпершими ворогами були біси, дияволи, зла (нечиста, бісівська) сила; диявольську силу можна було заворожити; способів було безліч, особливо на хворобу чи на любощі; можна заворожити людину, і вона помре, можна приворожити хлопця чи дівчину, щоб любили когось, можна заворожити річ; гетьман Мазепа, за свідченням батьків Мотрі Кочубеївни, причарував їхню доньку; нібито чарівницею була і його мати; щоб знищити ворога, треба замовити на нього службу в церкві і в цей час свічку тримати боком, щоб вона капала: як скапує свічка, так скапає і ворог (це зветься «чорна служба»); ворожать і на добре (звідси — «добре тому жити, чия мама вміє ворожити»); ворожіння може не мати ніяких наслідків, зводитися на ніщо, тому кажуть: «Циган ворожить, тому босий ходить»; див. ще гада́ння. Я ворожбу такую знаю, Хоть що по правді одгадаю, І вже ніколи не збрешу (І. Котляревський).
Ілюстрації
|
|
