Волонтирь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:06, 24 листопада 2017; Vvnasyrova.fpmv17 (обговорення • внесок)
Волонтирь, -ря, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
Зміст
Сучасні тлумачення
Той, хто став на військову службу за власним бажанням; доброволець.
Ілюстрації
|
|
|
|
